Сонячним ранком 24 квітня зі столиці до районного центру Талалаївка делегація Прилуцького відділення земляцтва прямувала зі святковим настроєм. За кілька годин у районному будинку культури відбувся незвичний захід, який започатковував ще небувалі там традиції.
Наш земляк, голова Благодійного фонду «Бібліотека альманаху «Вітряк» імені Василя Горленка» (далі Фонд) Іван Забіяка презентував громадськості Талалаївщини цей Фонд, який офіційно зареєстрований у Талалаївці та має статус юридичної особи.
Пріоритетними завданнями Фонду є:
– насамперед видання творчої спадщини Василя Горленка, інших представників цього роду, матеріалів про них;
– епістолярної спадщини Василя Горленка, Петра Ротача, Григорія Вишневого й інших;
– літературно-публіцистичних творів представників Талалаївщини;
– історико-краєзнавчих досліджень краю;
– фольклорно-етнографічної спадщини та іншого.
З цією метою у Фонді започатковано такі серії видань:
– духовний патримоніум;
– літературно-публіцистична;
– історико-краєзнавча;
– епістолярна;
– фольклорно-етнографічна.
Впродовж 2018 і від початку 2019 року в цьому Фонді підготовлено та видано п’ять оригінальних видань, сумарний об’єм яких нараховує 1496 сторінок. І все це було, як кажуть, «пропущено» через одні руки і очі також. Три з них вийшли завдяки коштам благодійників і спонсорів, знайденими Фондом. Двоє видань побачило світ за сприяння керівника Прилуцького відділення Чернігівського земляцтва Павла Кривоноса.
Є в селі Стара Талалаївка Талалаївського району колектив «Надвечір’я», що виконує не лише загальновідомі українські пісні, а й ті, які не знайдеш ні в Інтернеті, ні в будь-яких збірниках, бо їх співали наші матері, бабусі. Ансамбль бере активну участь у різних мистецьких заходах, неодноразово відзначався подяками та грамотами. Тому виконком Староталалаївської сільської ради колектив «Надвечір’я» висунув на премію імені Василя Горленка, започатковану при Фонді.
Шість учасниць із великим хвилюванням одержували від Фонду збірники про Василя Горленка та фольклорний колектив «Надвечір’я», медалі премії імені Василя Горленка, а також грошову винагороду по 500 гривень кожна, надану членом Фонду, підприємцем Світланою Позняковською. Квіти були від виконкому сільської ради. У житті учасниць ансамблю, не такому вже й короткому, – це перша та ще й така відзнака! З не меншим хвилюванням вручали премію Іван Забіяка та його помічники – член Фонду Володимир Киричок і Староталалаївський сільський голова Василь Покришка. У них це теж уперше.
Своєрідною родзинкою був виступ колишнього учителя історії, уродженця села Ярошівка Бориса Кобзистого, котрий на прохання Івана Забіяки написав і подарував йому рукопис своїх спогадів про село, про людей. Іван Михайлович закликав усіх поділитися своїми спогадами. Адже те, що знає кожен із минулого, не знає ніхто. «А наше завдання, – сказав він, – зберегти його та передати майбутнім поколінням». У відповідь авторові було подаровано праці Василя Горленка та збірник про нього.
Від Прилуцького відділення Микола Гордієнко подарував ансамблю збірник українських народних пісень із нотами, а директору школи Світлані Михно кілька видань Тараса Шевченка для Шевченкової світлиці при Талалаївській школі.
На завершення заходу колектив «Надвечір’я» подарував усім присутнім чудовий автентичний спів, що міг би прикрасити будь-яку сцену.
Після презентації та вручення премії відбулося коротке спілкування Івана Забіяки з читачами, вручення книг районній бібліотеці, читачам, розмова про упорядкування матеріалів про інший фольклорний ансамбль, можливих наступних лауреатів. При цьому він повідомив, що премія особливо в номінації фольклорно-етнографічної діяльності (сольне чи колективне виконання українських народних пісень; створення етнографічних кутків, музеїв у школах, бібліотеках, вдома; вишивальницька діяльність та інші народні ремесла) розповсюджується не лише на Талалаївський район. Адже й по інших районах Чернігівської області є таланти з автентичного співу, які пропагують давні українські пісні, майстри з золотими руками. Їх повинна знати Чернігівщина, Україна… Хоча, як акцентував Іван Михайлович, вимоги до номінантів досить серйозні. Двом номінантам уже було відмовлено у присудженні премії імені Василя Горленка через недостатню документально підтверджену аргументацію їхньої діяльності зазначеної в поданнi.
Закінчилася зустріч теплою і душевною бесідою, організованою членом Фонду, підприємцем Володимиром Киричком.
Людмила ТИМОФІЄВА
Чудова робота і діяльність – приклад для наслідування як молодим, так і дорослим. Реальна і конкретна багаторічна робота Івана Забіяки замість декларацій – це те, чому повчитися можуть абсолютно всі – без винятку, це те, чому повинні по-білому заздрити всі та намагатися робити й зробити щось подібне. Я от без перебільшення можу констатувати, слідкуючи за тим, скільки Іван Забіяка зробив для нашої рідної Талалаївщини, що вона в мене й асоціюється з ним (зважаючи на той факт, що украй рідко буваю в рідних краях у силу певних обставин). Це величезна ДУХОВНА підтримка – щоб не падала ДУХОМ наша рідна земля, щоб ми знали, які чудові люди уславляють наш прекрасний край – це як і про Василя Горленка, так і про Івана Забіяку, зокрема.
Дуже просте порівняння. От кожен з нас намагається прикрасити, освітлити, збагатити свою рідну домівку. Так от, Іван Михайлович робить це як мінімум у масштабах нашого рідного краю. Тому мені нічого не залишається, крім як подякувати та запросити всіх земляків сприяти цій ДОБРІЙ справі. Наступні покоління подякують за це, а ми будемо славити наш рідний і добрий край…