Проблема, що турбує багатьох

Коцепція реформування організаційної структури Державного агентства водних ресурсів України, про яку йшлося в публікації «Про очікувану реорганізацію водогосподарських організацій Чернігівщини», викликала не тільки відгуки, а й певну реакцію з приводу наявних проблем у галузі.

Адже 6 березня до Великого Устя завітали заступник начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів (БУВР) Вадим Потапенко, начальник Сосницького міжрайонного управління водного господарства (МУВГ) Іван Козар, які разом з сільським головою Валентиною Циганок обговорили ситуацію, що склалася з продовженням наступу річки Десни на село Велике Устя та на автомобільну дорогу Сосниця-Шаповалівка-Борзна.

Вони висловили своє занепокоєння тим, що річка Десна наполегливо відтинає автомобільний міст між селами Мале та Велике Устя Сосницького району від головної транспортної магістралі області, що з’єднує правобережні райони з лівобережними. Через інтенсивний розмив лівого берега русло річки ледь не впритул наблизилося до цієї стратегічно важливої автомобільної дороги. Наприклад, тільки торішня повінь забрала 12 метрів берега, в результаті чого відстань від русла Десни до дороги скоротилася до 78 метрів. А цього року експерти прогнозують значно потужнішу, ніж за три попередні три роки, повінь. Відтак, існує цілком реальна загроза того, що річка проб’ється старицею та відріже автомобільний шлях, а разом із ним – і задеснянські села Сосниччини. Та найголовніше – міст, на будівництво якого свого часу витратили значні кошти, через підмивання опор може просто впасти.

У Деснянському БУВР надзвичайно занепокоєні розмивом берегів Десни поблизу населених пунктів – однією з головних проблем Чернігівщини. Згідно з попередньою оцінкою, нині протяжність деснянських берегів, які потребують укріплення, сягає 100 кілометрів. Тридцять із них треба зміцнювати першочергово. На 11-ти основних ділянках існує загроза переформування стану берегів. За останні роки площа втрачених земель уже перевищила 30 гектарів.

Найбільш загрозлива ситуація, що пов’язана з переформуванням берегів Десни та відповідно втратою господарських об’єктів, склалася поблизу села Велике Устя Сосницького району, де внаслідок інтенсивного розмиву лівого берега русло ріки зміщується в напрямку автомобільної дороги М-02 Т2521 Сосниця-Шаповалівка-Борзна, котра прилягає до автомобільного мосту через Десну.

За наявними даними, у 2004 році на реалізацію проекту берегоукріплення поблизу сіл Мале та Велике Устя потрібно було близько 24 мільйонів гривень. Роботи мусили розпочинати невідкладно, адже до найближчої хати Малого Устя воді залишалося якихось три метри. Частину витребуваних грошей Деснянське БУВР отримало, однак у зв’язку з нестабільним фінансуванням укріплення робили впродовж чотирьох років.

На укріплення берега поблизу Малого Устя працівники Деснянського БУВР використали близько 9 мільйонів гривень, а на укріплення берега з боку Великого Устя грошей не вистачило.

У 2011 році проектний інститут ДП «Водземпроект» ПАТ «Чернігівводпроект» розробив робочий проект з берегоукріплення біля села Велике Устя. Він передбачав виконання берегоукріплення довжиною 1,145 кілометра. Втім, у зв’язку з відсутністю фінансування, роботи із закріплення берега так і не розпочалися.

Вже шостий рік поспіль Деснянське БУВР звертається до Державного водного агентства України з пропозиціями щодо попередження очікуваних втрат інфраструктури регіону внаслідок переформування русла Десни, але зрушень немає. Пропозиції Деснянського БУВР щоразу погоджуються з обласною державною адміністрацією, але коштів з держбюджету не виділяються. Цього року вкотре направили чергового листа, але у Деснянському БУВР вважають, що і в 2017 році укріплення берега не буде профінансоване.

Сосницьке МУВГ впродовж багатьох років має проблеми з фінансування господарської діяльності. Не фінансуються роботи по очистці каналів, капітальному ремонту основних засобів, не проходить оновлення автотракторного парку, управлінню вкрай необхідний екскаватор. Більшість ГТС на малих річках і меліоративних каналах збудована в 50-60 роки минулого століття та вже відпрацювала свій ресурс і потребує капітального ремонту або реконструкції. Руйнування гідротехнічних споруд призведе до обміління річок, активізації ерозійних процесів, погіршення санітарно-епідемічного стану в населених пунктах і басейнах річок, до зникнення зон відпочинку місцевого населення.

Проблемними в зоні діяльності управління, є питання ерозійних процесів берегів річки Десна. Потерпають від ерозії береги в селах Спаське, Змітнів, Мале та Велике Устя Сосницького району та в смт Макошино Менського району. На даний час не в повному обсязі реалізовані проекти на будівництво об’єктів «Захист села Змітнів від шкідливої дії вод», «Берегоукріпленя в селі Мале Устя Сосницького району». Через відсутність фінансування роботи в повному обсязі не виконані. Спостереження за проблемними ділянками Десни показало, що руйнування лівого берега Десни на території Пекарівської сільської ради призведе до руйнування автодороги Сосниця-Пекарів (в даний час до дороги залишилось 7 м, за рік руйнується до 1-2 м берега), а лівого берега Десни біля села Велике Устя може залишити на острові збудований автодорожній міст через Десну дороги сполученням Сосниця-Шаповалівка-Борзна (на даній дільниці берег обвалюється в середньому за рік до 10 метрів і станом на весну 2017 року руслу залишилось подолати 78 метрів), руйнування правого берега біля смт Макошино загрожує змінити русло річки , внаслідок чого течія піде через озеро Затока, розташоване безпосередньо під селищем. Є надзвичайно велика необхідність в проведенні берегоукріплювальних робіт на даних ділянках у зоні діяльності управління.

У Великоустівській сільській раді неабияк схвильовані руйнівними процесами деснянських вод і бездіяльністю високих посадовців.

З метою здешевлення витрат, Великоустівський сільський голова Валентина Циганок запропонувала повернутися до питання зміни русла Десни та зобов’язалася провести відповідну роботу з власниками паїв, оскільки цими ділянками вони не користуються. Адже, за словами Івана Козара, від самого початку розглядався такий варіант, але власники паїв не дали цього зробити. Хотіли по 10 тисяч доларів за сотку! Тобто тоді, таким чином, окремі громадяни села вирішили накликати біду на рідне село та сам міст, якого довго чекали не тільки мешканці задеснянських сіл, а й кількох областей України.

Як повідомила мені Валентина Циганок, за результатами спілкування у Великоустівській сільраді керівництво Деснянського БУВР вирішило організувати технічну нараду в обласному центрі, на яку мають запросити представників органів місцевого самоврядування. Пропозиція Валентини Миколаївни зацікавила фахівців. Якщо все піде, як вона запропонувала, то замість 46 мільйонів гривень, потрібних для укріплення деснянського берега біля села Велике Устя, держава витратить в кілька разів коштів менше. Але спочатку на місце виїдуть фахівці та проведуть заміри на місцевості. Питання потребує вивчення та необхідних розрахунків. Однак все це треба робити швидко.

Доки цього не зробили, проблема руйнування дороги та мосту залишається відкритою. Руба стоїть питання руйнування крайньої опори мосту. У будь-який момент вона може просісти під дією руйнівної течії, а отже – звалити міст. Річ у тому, що коли вода доходить до мосту, русло річки звужується в середньому на 40-60 сантиметрів. Відтак, підіймається рівень води перед мостом. Через систематичні промоїни під автомобільним мостом глибина подекуди сягає восьми метрів, а під опорами мосту утворилися промоїни, в яких вже оселилися величезні соми.

Скупий платить двічі. Працюючи у другій половині 80-х років минулого століття у Великоустівському колгоспі, мені довелося спілкуватися з проектувальниками та ставити погоджувальні підписи на документах про землевідведення під будівництво мосту та автодороги. Тоді передбачалося будівництво нормального мосту та під’їздів до його. Для огляду на місце також приїздив сам Леонід Іванович Палажченко. Але потім, вже за часів незалежності України, кілька років будували та в 1997 році відкрили економний міст, який щоразу під час паводків стає неприступним. А за 20 років він перетворився ще й в небезпечного.

Сьогодні хтось знову намагається зекономити кошти та затягує питання усунення руйнації лівого берега Десни біля села Велике Устя та мосту і тим самим доведе ситуацію до того, що держава буде платити удвічі більше. А тому з Великоустівської сільради в усі інстанції пішли листи.

Генеральна Асамблея ООН 22 грудня 1992 року резолюцією №A/RES/47/193 запровадила Міжнародний день водних ресурсів. Поточного року він проходить під гаслом «Стічні води». Але напередодні цього дня група учнів Великоустівської ЗОШ І-ІІІ ступенів разом з учителями побувала на березі Десни та на мосту через неї. Там вони на власні очі переконалися, що оспівана Олександром Довженком в автобіографічній повісті «Зачарована Десна» головна річка Чернігівщини часу не гає, а продовжує руйнівний процес.