Рада радилась

У Міжнародному виставковому центрі, що на Броварському проспекті столиці відбулося чергове засідання Ради земляцтва, на якому було розглянуто чотири нагальних питання порядку денного.

По першому питанню про особливості співпраці з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування Чернігівської області присутніх інформував голова земляцтва Віктор Ткаченко. Він також зробив короткий аналіз зробленого з початку року, а також запропонував ряд слушних пропозицій щодо покращення роботи Товариства.

Друге питання порядку денного стосувалося роботи відділень та об’єднань земляцтва в 2014 році, а також виконання рішень конференції від 20 грудня минулого року, по якому доповідали їх керівники. На розгляд Ради  вони також винесли низку цікавих пропозицій. Наприклад, голова Куликівського відділення Володимир Лузан порадив повернутися до конкурсу «Міс чернігівська киянка», а голова молодіжного об’єднання Василь Тройна запропонував на офіційному сайті земляцтва запровадити рубрику запитань, пропозицій і відповідей та коментарів на них в межах Статуту Товариства, які будуть надходити на поштову скриньку otporig@ukr.net.

Виконавчий директор земляцтва Тетяна Літошко мала слово по третьому питанню та коротко ознайомила Раду з планом проведення суботника по упорядкуванню садиби Чернігівської області у Національному музеї народної архітектури та побуту України в Пирогові.

По четвертому питанню порядку денного доповідь зробив головний редактор земляцького часопису «Отчий поріг», лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Леонід Коваленко (Горлач). Заслухавши його, Рада вирішила пропонувати на здобуття поважної літературно-мистецької премії імені Михайла Коцюбинського за 2014 рік книги відомої поетки Надії Кольцової:  «Пахне осінь хризантемами», «Древо роду», «…І перед вами сповідаюсь», «Гомін джерел».

Надія Кольцова проживає нині в Броварському районі Київщини. Але весь дух, емоційний склад образного мислення показують, що вона свято зберігає у душі вірність рідній Чернігівщині, мальовничому селу Антонівка Варвинського району. Її поправу називають співцем малої Батьківщини. В поезії Надії Тимофіївни переважає не тільки дух провінційної вірності рідній землі. Вона порушує гострі політичні та соціальні проблеми, творить тонкі пейзажні малюнки, сповідається в коханні, присвячує дітворі виразно виписані поетичні настанови. Їй притаманне тонке відчуття українського слова, музичного ладу, що й спонукало багатьох сучасних композиторів до створення пісень.

Творчість Надії Кольцової перебуває у полі уваги столичної літературної громадськості, хоча за природою вона не належить до тих, хто пробиває собі шлях до визнання гострими ліктями. Вірші Надії Тимофіївни друкуються в періодичних виданнях, мають своє широке коло прихильників.

Рада земляцтва вважає, що відома поетка заслуговує на високу відзнаку саме рідного Чернігово-Сіверського краю, який вона ось уже стільки літ оспівує у слові.

На засіданні Ради був присутній член Національної спілки письменників України Олександр Деко – родом з Чернігова, один з організаторів створення столичного Чернігівського земляцтва, ветеран Великої Вітчизняної війни, письменник із світовим ім‘ям, лауреат дев‘яти українських літературних премій, автор більше 30-ти книжок українською мовою, головний редактор відомого в українському світі міжнародного літературно публіцистичного, патріотичного часопису «Соборність», який читається на всіх континентах планети.

Олександр Аврамович привітав присутніх з вагомими здобутками земляцтва в громадській роботі, презентував свою книгу «Шевченківський календар», яка була видана за підтримки земляків до 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря Тараса Шевченка.

Користуючись нагодою він коротко розповів про те, як у 1989-1990 роках у Києві створив і очолював Товариство «Меморіал» (Сахаровський), яке було першою напівлегальною організацією в боротьбі за незалежність України, та за власної ініціативи видав три перших земляцьких календарі.

Олександр Деко в 2004 році волею долі опинився в Ізраїлі, там створив Українську спілку письменників, але має твердий намір у свої 88 років переїхати на рідну Україну.

Він не просив земляків ні про що, хоч з дружиною-інвалідом не мають будь-якої житлової площі, але мені здається – Україна надасть йому якесь житло, щоб Олександр Аврамович продовжив працювати для рідної України тут, у Києві, а не на чужині. Адже сьогоднішня Україна зовсім не та, що була, коли до неї просився Олександр Довженко після кількох десятків років проведених за її межами.

Гостями Ради були – голова правління регіональної громадської організації «Чернігівське земляцтво» Москви Федір Яроцький і представник в Україні РГО «Рада земляцтв України» в Російській Федерації Валерій Юрченко.

Федір Григорович інформував київських земляків про те, над чим працювали та працюють земляки-чернігівці в столиці Росії. Він також поділився планом заходів щодо відзначення поточного року в Москві 120-річчя від дня народження Олександра Довженка. Таке повідомлення керівника московських земляків приємно здивувало багатьох присутніх. Адже навіть на Чернігівщині перелік заходів щодо відзначення ювілею свого видатного земляка, завдячуючи якому область стала відомішою в світі, зведений якщо не нанівець, то до мінімуму.

Незважаючи на великі клопоти, Рада не залишила поза увагою й те, що нещодавно заступник голови земляцтва Микола Борщ був справжнім 75-річним ювіляром.

Столичне Чернігівське земляцтво – громадська організація, що поза політикою та на своїх засіданнях Ради ніяким чином не обговорює політичні питання.

Однак, серед членів Ради, керівників відділень і просто членів земляцтва є чимало небайдужих до ситуації, що склалася в державі, яка загрожує не тільки цілісності, а й незалежності. А тому ряд відділень не стояло осторонь трагічних подій. Наприклад, коропчани надали допомогу кільком сім’ям кримчан евакуюватися з Криму до Києва. Щорсівці зібрали та  доставили продукти харчування до підрозділу Народної самооборони, розміщеного біля мосту через річку  Снов у місті Щорс. Столичні земляки з Ічнянщини висловили готовність надати будинки в селах Ічнянського району для тих земляків-чернігівців, які побажають евакуюватися з Криму чи Південно-Східних областей України. Адже відомо, що в АР Крим, Луганській і Харківській областях проживає більш ніж по сімнадцять тисяч вихідців з Чернігівщини, а на Донеччині – більше двадцяти семи тисяч. Меняни опрацьовували лист депутатів місцевих рад району до свого відомого земляка з Блистови, голови Ради-голови Правління РГО «Рада земляцтв України» Російської Федерації Миколи Ляха. Найближчі земляки хочуть, щоб він ініціював звернення вихідців з України, того ж складу, що й відомий українцям «лист 26-ти» (http://www.unn.com.ua/uk/news/1307348-list-prezidentu-vid-zemlyatstva-donbasivtsiv-moskvi): до Віктора Януковича – з пропозицією припинити фінансування злочинних дій, направлених на розкол країни з метою окупації та втрати нею незалежності, а також закликати його добровільно здатися в руки українського правосуддя для подальшого вирішення долі за законами України; до Президента Російської Федерації Володимира Путіна – з проханням припинити направляти до України зброю, спецназівців, а також «добровольців», які займаються дестабілізацією суспільно-політичної обстановки в регіонах України.

Олексій ОРЄХОВИЧ

Фото Миколи БОРЩА