Мабуть для кожної людини рідний край – це та земля, де ти народився, де пройшли безтурботні роки твого дитинства. Душа, серце і спогади повертають нас туди, незважаючи на всі перипетії життя.
Напередодні Дня Незалежності України група активістів Чернігівського земляцтва відвідала Чернігівщину. В черговий раз доторкнутися до краси, пам’яток та старожитностей рідної землі вирішили: Почесний голова Ради Віктор Ткаченко, голова Ради Валерій Демченко, голова Новгород-Сіверського відділення Микола Засульський, голова Прилуцького відділення Павло Кривонос, голова Козелецького відділення Михайло Гриценко, голова Семенівського відділення Сергій Марущенко, голова Носівського відділення Григорій Шкребель, в.о.голови молодіжного відділення Ольга Жадько, заступник голови Менського відділення Вікторія Федорченко, відповідальний секретар Людмила Орішко, громадська активістка з Козелеччини Світлана Кійкова.
Перша зупинка групи була у Козельці – стародавньому мальовничому містечку, що розмістилося по обох берегах річки Остер, на півдорозі між Києвом та Черніговом. Гостинно зустріли нас Козелецький селищний голова Валентин Бригинець, начальник відділу культури Любов Боришполець, директорка Музею історії ткацтва Чернігівщини Любов Закревська та інші земляки.
Надзвичайно цікаву екскурсію у Соборі Різдва Богородиці провела для нас Світлана Пустовгар – екскурсовод музею.
Авторитетні знавці мистецтва і архітектури називають цей собор архітектурно-скульптурним і живописним витвором, адже в ньому поєдналися кращі надбання архітектури та скульптури. У спорудженні собору простежуються елементи трьох стилів: класицизму, бароко і рококо.
Храм радує око відвідувачів не тільки зовні. Не менше враження справляє і його внутрішнє оздоблення стін, опор, фронтонів, куполів, іконостасу – різьба по дереву, картини олійними фарбами, позолота, переливи кольорів. Найціннішою прикрасою собору є його іконостас, який виконали італійські різьбярі по дереву за проектами Растреллі.
Відзначив красу Собору Різдва Богородиці в своїй повісті «Княгиня» Т.Г. Шевченко. До речі, український геній свого часу двічі відвідав Козелець. Він писав, що кожен, хто був у Козельці, «неодмінно помилується величним храмом архітектури Расстрелієвськой».
Далі наш маршрут продовжився до села Москалі, яке розташоване за 30 кілометрів від Чернігова, має пів тисячолітню історію і було засноване військовими з Московщини. Гірка іронія – у 2022 році населений пункт був окупований справжніми москалями. А сьогодні, за словами місцевих, тут, мабуть, не менше українського духу, аніж в інших селах Чернігівщини.
Зустрічав нас добрий друг Чернігівського земляцтва Юрій Дахно – колекціонер старожитностей Чернігівщини. Він створив у селі, що зараз налічує всього кілька десятків хат, етнографічний музей, відвідати який вже приїздять гості з усіх куточків світу. За фахом чоловік – зв’язківець і тривалий час очолював відділення зв’язку в сусідньому селі. Уже в зрілому віці здобув історичну освіту, оскільки захоплення минулим стало чимось більшим, ніж хоббі. Він викупив порожні сільські хати і розмістив там експонати, для відвідувачів проводить екскурсії.
Хтось із наших земляків був тут уперше, хтось уже бував тут і знайомий з паном Юрієм та його колекцією, але всі були вражені побаченим і цікавими розповідями. Вишивка, ткацтво Чернігівщини, кераміка, художні твори, меблі, посуд, предмети інтер’єру, знаряддя праці… За оцінками самого Юрія його колекція налічує близько 14 тисяч експонатів.
З добрим настроєм, гарним зарядом позитиву, багатими враженнями, новими знаннями, приємними спогадами поверталися у столицю. І у кожного було бажання розповідати землякам про красу Чернігівського краю і спонукати їх організовувати такі поїздки на малу батьківщину.
Людмила ОРІШКО,
відповідальний секретар Чернігівськог земляцтва
