Кожного разу, відвідуючи у столиці щорічне зібрання Чернігівського земляцтва, хоча дорога дещо і стомлює, але повертаюся додому з великим запасом вражень, прекрасних відчуттів від спілкування з давніми друзями та з новими знайомствами.
Тому, користуючись нагодою, в останній день зимових канікул, а це саме в день пам’яті святителя Василія Великого, відвідала славну Сосницю.
Спершу завітала до садиби Олександра Довженка. Мене тут привітно зустріла головна господарка – директор Сосницького літературно-меморіального музею Любов Миколаївна Наконечна. Тут одразу ж передала вітання від столичних земляків, розповіла про зібрання в Києві, помилувалася Сашковою ялинкою. А потім, у задушевній розмові, обговорили план з нагоди святкування 60-річного ювілею від дня заснування цього культурного осередку, знаного не лише в Україні, а й за її межами.
Наступним, де своїми враженнями поділилася, був колектив Сосницького центруьдитячої та юнацької творчості, який очолює Любов Вікторівна Дейнеко.
У районній бібліотеці, де того дня було досить людно, бо любителі книги, а серед них і члени літературно-мистецького об’єднання «Убідь», за давнім народним звичаєм засівали біля новорічної ялинки: «Сію, сію, засіваю, Вашу хату не минаю. З Новим роком йду до хати, мило буду вас вітати…», передала подарунок, привезений з Києва та побажання. Це невеличка збірочка миткині Лесі Оленівської, яка родом з села Оленівки Борзнянського району, «Пантелимон» з дарчим підписом: «Читачам районної бібліотеки славного міста Сосниці від автора».
У цьому художньо-публіцистичному виданні землячка намагається всебічно показати грані обдаврування Пантелеймона Куліша, якому нещодавно святкували 200-літній ювілей і котрий покоїться разом зі своєю дружиною Ганною Барвінок на родинному хуторі Білозерських – Мотронівці, що поряд з селом Оленівкою.
Ця книжечка поповнить нещодавно отриману бібліотечку в дарунок сосничанам від творчої плеяди борзнянців, дружба з якими зав’язалась минулого року. Земляки Віктора Забіли, Олександра Саєнка побували в гостях у земляків Сина зачарованої Десни, а ті теж у кінці вересня незабарилися з відповідним візитом. Тому на базі двох районних бібліотек – Сосницької та Борзнянської – відбулись творчі зустрічі членів літературно-мистнецького об’єднання «Убідь» та «ЛітЕри», з переглядом експонатів місцевих музеїв Олександра Довженка та Олександра Саєнка.
Мені це неабияк імпонує, бо сама народилася на Борзнянщині, а нині проживаю на Сосниччині, і в деякій мірі ці зустрічі відбулися за моєю ініціативою та прямою участю.
З Лесею Оленівською ми познайомилися цього на цьогорічному зібранні земляцтва і теж отримала в дарунок книжечку. А ще тут зустрілася зі своїми давніми друзями – донькою народного художника Олександра Саєнка Ніною Саєнко та працівниками заповідника «Ганнина Пустинь».
Працівники районної бібліотеки мене теж порадували новим випуском альманаху «Убідь» № 14 за 2019 рік. З його змістом на уроці української літератури з курсу література рідного краю познайомились учні 9 класу.
На свято Василя народився сосницький поет, письменник, митець рідного краю, журналіст районної газети «Вісті Сосниччини», автор багатьох збірок Василь Тимофійович Косяненко. У цей день остання прижиттєва наша зустріч відбулася 14 січня 2016 року. Можна сказати, що він дав мені путівку у життя, підтримував у моїх починаннях. Та, на жаль, цей прекрасний чоловік відійшов у вічність. Тому цього разу квіти та цукерки лягли на його могилу.
А працівники районної бібліотеки оформили виставку видань Василя Косяненка.
З творчістю Василя Тимофійовича познайомилися і члени краєзнавчого гуртка Великоустівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Що ж,
«Пане хазяїну, славний пахарю,
Застеляй столи, клади пироги.
Будуть у тебе славні гості:
Перший гость – святе Рождество,
Другий гость – святиє Васильє,
Третій гость – Іван Хреститель.
Святе Рождество нам радость принесло.
Святоє Василіє нам хліба нашле.
Іван Спаситель нам воду посвятить.
Рай растворився, син Божий народився,
А у сем дому, як у раю», –
так юні краєзнавці, ходячи від хати до хати, вітали всіх колядками, щедрівками та засівалками, записаними мамою нашого земляка з села Козляничі Бориса Смирнова, відомою дитячою письменницею Софією Митрофанівною Смирновою.
Хай же і у нас з вами здійсняться всі мрії та будуть у всьому гаразди. Особливо у рік, впродовж якого будемо готуватися до 25-річчя заснування Чернігівського земляцтва.
Валентина МОВЧАН