Цього дня, 12 червня 1999 року, розпочався новий відлік часу для молодої держави Косово. Після 78 днів бомбардувань до Приштини увійшли війська НАТО, які своєю присутністю гарантували закінчення кровопролитної війни.
Країна на букву р всіма правдами і неправдами (більше неправдами) хотіла випередить війська закордонних союзників, аби залишити територію Косова під своїм впливом. Але не так сталося, як бажалося. Впіймавши облизня, росіяни повернулись додому. На Мілошевича та інших військових злочинців чекала Гаага. А косовари почали відроджувати зруйновану країну. Вони ні на день не забувають, якою ціною завоювали свою свободу.
Я вітаю всіх друзів-косоварів із Днем визволення Косова. Ваша підтримка для нас, українців, безцінна. Нас об’єднують притаманні обом народам цінності та свободолюбивий дух. Вірю, що на нас чекає спільне європейське майбутнє й пишаюся, що в цей історичний момент ми разом!
————-
On this day, June 12, 1999, a new countdown began for the young state of Kosovo. After 78 days of bombardment, NATO troops entered Prishtina, guaranteeing the end of the bloody war with their presence.
The country with the letter r, with all truths and lies (more lies) wanted to overtake the troops of foreign allies in order to leave the territory of Kosovo under its influence. But it didn’t happen as expected. Having caught the lick, the Russians returned home. The Hague was waiting for Milosevic and other war criminals. And the Kosovars began to revive the destroyed country. They do not forget for a day at what cost they won their freedom.
I congratulate all my Kosovar friends on the Liberation Day of Kosovo. Your support is invaluable to us Ukrainians. We are united by the values and freedom-loving spirit inherent in both peoples. I believe that a common European future awaits us and I am proud that we are together at this historic moment!
Людмила МАКЕЙ / Lyudmila MAKEY