Наймасштабнішою та найжорстокішою каральною акцією нацистів під час Другої світової війни стала Корюківська трагедія. У містечку на Чернігівщині 76 років тому безжально страчені близько 7 тисяч осіб різного віку, в тому числі дітей і жінок.
Два дні, 1-2 березня, тривала кривава розправа над жителями Корюківки. До кінця другого дня населений пункт майже повністю згорів.
9 березня вороги повернулися до міста, щоб остаточно завершити криваве злодіяння.
На жаль, дотепер залишаються невідомими імена майже п’яти тисяч жертв трагедії.
Сьогодні, 1 березня, з нагоди роковин Корюківської трагедії біля Меморіалу на честь героїчного опору жителів Корюківки нацистським загарбникам на мітинг-реквієм зібралися представники органів влади, депутати різних рівнів і громадськість.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих у березні 1943 року корюківчан та всіх убитих мирних жителів у роки Другої світової війни, поклали квіти до Меморіалу.
Заупокійну літію відправив настоятель храму Святої Великомучениці Катерини, Секретар Чернігівської єпархії Православної Церкви України отець Роман (Кіник).
Голова Чернігівської облдержадміністрації Олександр Мисник у своєму виступі, зокрема відмітив: «Наше завдання сьогодні – зберегти історію, яку так намагався приховати комуністичний режим. Я вітаю те, що Міністерство освіти України нарешті звернуло увагу на трагедію корюківчан, і з цього року в чотирьох шкільних підручниках вже подана інформація про ті трагічні події. Але цього недостатньо. Про це повинен говорити кожен підручник з історії України.
Я бажаю нам усім миру і незалежності. Це найдорожче для нас багатство. Курс на Європу, сильна армія, Томос, який привіз наш Президент Петро Порошенко, є свідченнями того, що Україна на правильному шляху — на шляху створення потужної європейської держави».
Ігор Вдовенко, звертаючись до учасників мітингу-реквієму, відзначив, що у перші дні березня на цьому скорботному місці ми всім серцем відчуваємо біль і весь трагізм долі нашого українського народу у Другій світовій війні.
За словами голови обласної ради, у далекому 1943 році дощенту спалена і знищена Корюківка стала братською могилою майже 7 тисяч невинних мирних людей. Нищівна гітлерівська машина не пощадила ні дітей, ні жінок, ні людей похилого віку. Це був небачений ніде в світі і найжорстокіший злочин проти людства.
Ігор Вдовенко відмітив у своєму виступі, що ті, хто пережив страшні дні у Корюківці, не з чуток знають правду про ту звірячу акцію нацистів і з великою гіркотою донині переживають свою беззахисність перед безпощадними вбивцями мирного населення.
Очільник обласної представницької влади висловив розуміння і співчуття людям, які були свідками тих страшних подій, всім потомкам родичів, які були розстріляні і спалені нацистами. Вічна пам’ять про них – це заклик всім нам до єднання і порозуміння аби не допустити надалі подібних трагедій.
За це нині зі зброєю у руках на східних рубежах нашої країни стоять десятки тисяч українських воїнів, які ціною своєї крові і життя боронять нашу Батьківщину від сучасних загарбників.
Ігор Вдовенко побажав всім учасникам сьогоднішньої пам’ятної церемонії, їхнім родинам добра і щастя, благополуччя й достатку, міцного здоров’я та довгих років життя в мирній і заможній Українській державі.
На знак світлої пам’яті учасники мітингу встановили лампадки до Меморіального пам’ятника на честь героїчного опору жителів Корюківки нацистським окупантам.
Опісля меморіальні заходи продовжилися в урочищі Гай – на місці перепоховання жертв Корюківської трагедії.
Цього ж дня у Корюківці презентовано новий збірник документів і матеріалів «Корюківська трагедія 1943 року: усна історія». Одним з упорядників видання є представник Українського інституту національної пам’яті в області Сергій Бутко.
За матеріалами Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації та відділу інформаційного забезпечення та зв’язків з громадськістю виконавчого апарату Чернігівської обласної ради
Приємно, що на заході були присутні перші керівники області. А яким було представництво Чернігівського земляцтва на цьому заході чомусь не згадано. Раніше Василь Устименко завжди був там у цей день.
Добре, що цей захід відбувся в черговий раз і за участі високопосадовців. Тільки не зовсім добре замовчувати всю правду про Корюківську трагедію.