У семи няньок дитя без ока?

Чи не забагато інституцій займаються охороною здоров’я України?

Засадничі концепти побудови системи охорони здоров’я визначено в статті 4 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

Управління системою охорони здоров’я здійснюють Міністерство охорони здоров’я України та інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані відомчі заклади охорони здоров’я, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Крім органів держави, які безпосередньо пов’язані з цариною охорони здоров’я, ця система функціонує і завдяки контрольно-управлінським функціям інших державних інституцій, а саме Президента України (зокрема, крізь призму діяльності Офіса Президента України, Ради національної безпеки і оборони України), Верховної Ради України (зокрема, Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування здоров’я), Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Кабінету Міністрів України (зокрема, через діяльність профільних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади), Офісу Генерального прокурора України та його органів на місцях, а також органів судової системи України.

До суб’єктів, які наділені консультативно-дорадчими повноваженнями у сфері охорони здоров’я, належать:

Громадська гуманітарна рада при Президентові України;

Дорадча рада при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я;

Національна рада з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу при Кабінеті Міністрів України;

Національна координаційна рада боротьби з наркоманією при Кабінеті Міністрів України;

Міжвідомча координаційна рада при МОЗ України з питань міжгалузевої взаємодії закладів охорони здоров’я;

Громадська рада при МОЗ України (постійно діючий центральний громадський колегіальний консультативно-дорадчий і наглядово-експертний орган);

Громадська рада при МОЗ України з питань співпраці з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій (постійно діючий дорадчо-консультативний орган);

Рада молодих вчених при МОЗ України (постійно діючий дорадчий орган);

Колегія МОЗ України (постійний консультативно-дорадчий орган);

Вчена медична рада МОЗ України (постійно діючий консультативний орган, що розглядає питання розвитку медичної науки в Україні);

Координаційна рада з управління якістю медичної допомоги МОЗ України (постійно діючий консультативно-дорадчий орган);

Координаційна рада з управління якістю медичної допомоги МОЗ АРК управлінь (головних управлінь) охорони здоров’я областей, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

Координаційна рада з управління якістю медичної допомоги управлінь (відділів) охорони здоров’я міських, районних органів місцевого самоврядування;

Клініко-експертні комісії МОЗ України (постійно діючий орган, що виконує координаційну, консультативну та дорадчу функції з питань організації роботи, клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги);

Клініко-експертні комісії МОЗ АРК, управлінь охорони здоров’я, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (постійно діючий орган для колегіального розгляду клініко-експертних питань діагностики, лікування та реабілітації, скарг громадян та інших осіб, яким надавалась на відповідній адміністративній території України медична допомога, питань якості медичної допомоги, а також звернень підприємств, організацій, установ, фондів соціального страхування, судових органів, прокуратури з цих питань за дорученням керівника органу охорону здоров’я);

Клініко-експертні комісії управлінь (відділів) охорони здоров’я міських, районних органів місцевого самоврядування;

Медична рада закладу охорони здоров’я (постійно діючий консультативно-дорадчий орган);

Рада для здійснення координації заходів, пов’язаних із забезпеченням консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я.

Як висновок – повна безвідповідальність!

Безвідповідальність – це коли людина не тримає відповіді ні перед ким і ні за що. Безвідповідальність проявляється в порушеннях самооцінки і оцінки оточення, при цьому всередині все погано, навіть якщо зовні є видимість благополуччя. Це абсолютно безпросвітне майбутнє!

Нічого, або нікого не нагадує?

Так хто керує охороною здоров’я в Україні?

Олег ШЕКЕРА