У центрі уваги Варшавського безпекового форуму тема російської агресії та ситуація в Україні / U fokusu Varšavskog sigurnosnog foruma je tema ruske agresije i situacije u Ukrajini

3 жовтня у Польщі стартував Варшавський безпековий форум – один із наймасштабніших дискусійних майданчиків Європи. У фокусі уваги — російська агресія та ситуація в Україні.

Цьогоріч Варшавський безпековий форум ювілейний – 10-й. У ньому беруть участь понад 200 спікерів із понад 90 країн світу, і загалом 2000 учасників. 

Українську делегацію на форумі очолює віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Виступаючи на форумі, вона повідомила про те, що Україна виконала так звану домашню роботу та готова до перемовин щодо членства в Євросоюзі.

Прем’єр-міністр технічного уряду Чорногорії Дрітан Абазович вважає, що події в Україні також можуть відбутись і в регіоні Західних Балкан, оскільки Росія шукає місця в Європі, де могла б докластись до загострення.

Про цю заяву Абазовича на Варшавському безпековому форумі повідомляє портал CDM у публікації «Абазович: Те, що сталося з Україною, може статися і з Західними Балканами, Росія шукає нові гарячі точки в Європі»:

«Я вважаю, що ЄС повинен відновити процес розширення, якщо він хоче залишатися привабливим для нових членів і таким чином запобігти впливу третіх сторін у регіоні, оцінив прем’єр-міністр у технічному мандаті Дрітан Абазович на Варшавському форумі з безпеки.

Абазович також зазначив, що те, що сталося в Україні, може статися і на Західних Балканах.  Говорячи про ситуацію в Косово, Абазович сказав, що нас має хвилювати те, що Росія шукає нові гарячі точки в Європі.

«У контексті глобальної коаліції вона повинна базуватися на цінностях і чітких принципах, за які ми боремося.  Подібним чином розширення є питанням безпеки, і якщо ми всі хочемо почуватися в безпеці, ЄС має прийняти рішення прийняти нових членів.  Поки важливі рішення відкладаються, треті сторони шукають простір для створення нових гарячих точок на Західних Балканах», – сказав Абазович.

За його словами, Чорногорія є країною, яка має зовнішню політику, яка повністю сумісна з ЄС.

«Ми розіслали всі санкційні пакети, які були ухвалені з метою придушення агресії Російської Федерації проти України.  Ми також є країною з найбільшою кількістю біженців у Європі, якщо порівнювати її за кількістю жителів.  Ми на правильному шляху», – сказав Прем’єр-міністр у своєму технічному дорученні.

Прем’єр-міністр зазначив, що ми спостерігаємо надзвичайно важливий момент у контексті геополітичних подій, і що потреба посилення спільних дій та створення глобальних коаліцій стає дедалі гострішою.

За його словами, Європа має використати нинішню динаміку для зміцнення колективної безпеки, оскільки зрозуміло, що жодна нація не може протистояти численним викликам, які стоять перед нами поодинці.

Він також зазначив, що всі демократичні країни поділяють відповідальність за спільне вирішення проблем.

«Народ України захищає не лише свої права, а й права всіх демократичних націй», – сказав Абазович.

Під час презентації Абазович нагадав, що зовнішня політика Чорногорії повністю гармонізована із зовнішньою політикою та політикою безпеки Європейського Союзу, і що це є сильним показником нашої готовності впроваджувати реформи для досягнення головної зовнішньополітичної мети – приєднання ЄС.

У цьому контексті Прем’єр-міністр зазначив, що країни Західних Балкан очікують від ЄС конкретних повідомлень і рішень щодо процесу розширення.  Він зазначив, що у світлі російської агресії проти України вкрай важливо, щоб партнери ЄС визнали важливість процесу розширення, щоб запобігти потенційному впливу третіх сторін у регіоні.

Абазович зазначив, що лише через спільне бачення та прихильність тим самим цінностям ми можемо сприяти зміцненню зв’язків і мостів, і вказав на важливість діалогу та дипломатії.

Він також нагадав про важливість міжнародних організацій, таких як ООН, НАТО та ЄС, і необхідність зміцнення їх потенціалу та можливих реформ, які призведуть до більш досконалої системи міжнародного співробітництва.

Варшавський безпековий форум організовує Фонд Казимира Пуласького з 2014 року через Стратегічне партнерство з НАТО, Управління національної безпеки Президента Республіки Польща та під егідою Міністерства закордонних справ Польщі.»

————

U Poljskoj je 3. oktobra počeo Varšavski sigurnosni forum – jedna od najvećih platformi za diskusiju u Evropi.  Fokus je na ruskoj agresiji i situaciji u Ukrajini.

Varšavski sigurnosni forum ove godine slavi svoju 10. godišnjicu.  U njemu učestvuje više od 200 govornika iz više od 90 zemalja svijeta i ukupno 2.000 učesnika.

Delegaciju Ukrajine na forumu predvodi potpredsjednica Vlade Ukrajine za evropske i evroatlantske integracije Olha Stefanishyna.  Govoreći na forumu, ona je izvijestila da je Ukrajina završila svoj takozvani domaći zadatak i da je spremna za pregovore o članstvu u Evropskoj uniji.

Predsjednik Tehničke vlade Crne Gore Dritan Abazović smatra da se događaji u Ukrajini mogu odvijati i u regionu Zapadnog Balkana, jer Rusija traži mjesta u Evropi gdje bi mogla doprinijeti eskalaciji.

O ovoj Abazovičevoj izjavi na Varšavskom sigurnosnom forumu prenosi portal CDM u publikaciji: “Abazović: Ono što se desilo Ukrajini može se desiti i Zapadnom Balkanu, Rusija traži nova žarišta u Evropi”:

“Smatram da EU mora da oživi proces proširenja, ako želi da ostane atraktivna za nove članice i na taj način spriječi uticaj trećih strana u regionu, ocijenio je premijer u tehničkom mandatu Dritan Abazović  na Varšavskom bezbjednosnom forumu.

Abazović rekao i da ono što se desilo Ukrajini, može se desiti i Zapadnom Balkanu. Osvrnuvši se na situaciju na Kosovu, Abazović je ocijenio da sve treba da nas zabrine to da Rusija traži nova žarišta u Evropi.

“U kontekstu globalne koalicije, ona mora počivati na vrijednostima i jasnim principima za koje se borimo. Isto tako, proširenje je stvar bezbjednosti i ukoliko svi želimo da se osjećamo sigurnije, EU bi trebala da donese odluku da primi nove članice. Dok se odlažu važne odluke, treće strane traže prostor da pokrenu nova žarišta na Zapadnom Balkanu”, rekao je Abazović.

Prema njegovim riječima, Crna Gora je zemlja koja ima u potpunosti kompatibilnu spoljnu politiku sa EU.

“Ispratili smo sve pakete sankcija koji su donijeti u cilju suzbijanja agresije Ruske Federacije na Ukrajinu. Takođe smo država sa najvećim brojem izbjeglica u Evropi, ako poredimo to u odnosu na broj stanovnika. Na pravom smo putu”, poručio je premijer u tehničkom mandatu.

Predsjednik Vlade je poručio da svjedočimo izuzetno značajnom trenutku u kontekstu geopolitičkih dešavanja, te da je potreba za jačanjem zajedničkih akcija i stvaranja globalnih koalicija, sve više izražena.

Kako je kazao, Evropa mora iskoristiti sadašnji momentum za jačanje kolektivne bezbjednosti, jer je jasno da se nijedna nacija ne može sama suočiti sa mnogobrojnim izazovima koji su pred nama.

On je, takođe, istakao da sve demokratske zemlje dijele odgovornost da zajednički adresiraju probleme.

“Narod u Ukrajini ne brani samo svoja prava, već i prava svih demokratskih naroda“, poručio je Abazović.

Tokom izlaganja, Abazović je podsjetio da je vanjska politika Crne Gore u potpunosti usaglašena sa vanjskom i bezbjednosnom politikom Evropske unije, te da je to jak pokazatelj naše spremnosti da sprovodimo reforme u cilju ostvarenja glavnog vanjskopolitičkog cilja  – ulaska u EU.

U tom kontekstu, predsjednik Vlade je istakao da zemlje Zapadnog Balkana očekuju konkretne poruke i odluke EU vezane za proces proširenja. On je poručio da je, u svijetlu ruske agresije na Ukrajinu, krucijalno da partneri iz EU prepoznaju važnost procesa proširenja, kako bi se onemogućio potencijalni uticaj trećih strana u regionu.

Abazović je istakao da jedino kroz zajedničku viziju i posvećenost istim vrijednostima, možemo doprinijeti snaženju veza i mostova, te ukazao na važnost dijaloga i diplomatije.

Podsjetio je i na značaj međunarodnih organizacija, poput Ujedinjenih nacija, NATO-a i EU, te potrebu za jačanjem njihovih kapaciteta i eventualnim reformama koje bi dovele do naprednijeg sistema međunarodne saradnje.

Varšavski bezbjednosni forum organizuje fondacija Kasimir Pulaski od 2014. godine, kroz Strateško partnerstvo sa NATO-om, Kancelarijom za nacionalnu bezbjednost Predsjednika Republike Poljske i pod pokroviteljstvom poljskog Ministarstva vanjskih poslova.”

Детальніше за посиланням / Više detalja na linku: https: https://m.cdm.me/politika/abazovic-ono-sto-se-desilo-ukrajini-moze-se-desiti-i-zapadnom-balkanu-rusija-trazi-nova-zarista-u-evropi/

Опубліковано у Захист і підтримка України, Новини земляцьких об'єднань за кордоном. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.