21 червня відбулася прес-конференція з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Григорія Павловича Галагана, видатного громадського та державного діяча, мецената та благодійника, етнографа, громадянина та патріота.
Захід проходив у рамках культурно-просвітницького проекту «Шевченківсько-Галаганівські студії» за сприяння голови Прилуцького відділення Чернігівського земляцтва Павла Кривоноса та державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» в приміщенні «Медіацентру». Його відвідали представники музейних установ, освітніх закладів, члени Чернігівського земляцтва, студенти та представники ЗМІ.
Активну участь у пресконференції взяли: Ольга Костриця, завідувачка музею Сокиринського аграрного ліцею; Галина Болотова, заступник директора Національного музею літератури України; Людмила Мелько, завідувачка кафедри туризму Університету «КРОК»; Марина Будзар, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, Тетяна Зоц, директор Прилуцького краєзнавчого музею імені Василя Маслова, Анатолій Тимошенко, проректор Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка.
З коротким вітальним словом до присутніх звернувся Павло Кривонос та від Прилуцького відділення вручив пам’ятні подарунки Ользі Костриці – модератору заходу.
Під час конференції учасники захоплююче розповідали про життя та діяльність Григорія Галагана, про його вагомий внесок у розвиток освіти і культури українського суспільства, а також суттєвий вплив на створення законодавчого й економічного підґрунтя для рівноправного існування селянського класу, розкрили багатогранність його непересічної особистості, як людини, як громадянина, як патріота своєї рідної землі.
Першою слово взяла Ольга Костриця, котра розповіла біографію Григорія Галагана, окреслила основні віхи його життєвого шляху, дала історичну характеристику епохи, в яку він проживав. Вона повідомила, що Григорій Павлович Галаган народився 15 (27) серпня 1819 року в селі Сокиринці Прилуцького повіту Полтавської губернії у дворянській родині.
Відомий як:
– засновник колегії Павла Галагана в Києві (1871) та ремісничого училища в Дігтярях (1876);
– співзасновник бібліотеки (сьогодні – Національна парламентська бібліотека України);
– член Київської Археографічної Комісії та Південно-Західного відділення Географічного Товариства;
– автор, укладач та видавець етнографічних і краєзнавчих досліджень;
– благодійник журналу «Киевская старина»;
– активний учасник ліберального українського руху;
– щирий українофіл, що зблизило його з Тарасом Шевченком, Михайлом Максимовичем, Пантелеймоном Кулішем, Володимиром Антоновичем та українською «Громадою»;
– активний прихильник скасування кріпацтва, член Чернігівського комітету із селянських прав, експерт «редакційної колегії» селянської реформи, що викликало його гострий конфлікт із дворянством Чернігівщини.
Анатолій Тимошенко зазначив, що на Чернігівщині Григорій Галаган відомий своєю активною діяльністю на різних посадах у Палаті державного майна та совісного (головного) судді Чернігівської губернії. Тривалий час був головою дворянства Борзнянського повіту. Знаний як піклувальник Чернігівської гімназії.
Тетяна Зоц розповіла, що у вересні 1871 року Григорія Галагана обрано головою Прилуцького дворянства. Він перебував на цій посаді до січня 1882 року. За цей період відкрив чоловічу та жіночу гімназії в Прилуках і багато народних шкіл, за що отримав звання «Почесний громадянин Прилук». Був дієвим членом училищної ради, створив для неї інструкцію, домігся збільшення бюджету на народну освіту та підвищення платні вчителям, а також заснував стипендію в Прилуцькій гімназії.
Для селян свого родового помістя в Сокиринцях створив у 1871 році перше на Україні ощадно-позичкове товариство (Кредитну спілку) імені Павла Галагана. З 1869 по 1882 рік був головою з’їзду мирових суддів у Прилуках.
Під час прес-конференції до участі в обговоренні приєдналися члени Прилуцького відділення Чернігівського земляцтва, відомі історики та краєзнавці: Іван Забіяка, кандидат історичних наук, засновник та голова фонду імені Василя Горленка; Ірина Матяш, доктор історичних наук.
Іван Забіяка звернувся до учасників конференції з пропозицією узагальнити дослідження етнографічного спадку Григорія Галагана і опублікувати збірку, котру буде присвячено життю та діяльності видатного земляка. Роботу по створенню такого видання було запропоновано централізувати на базі вже створеного фонду імені Василя Горленка.
Директор Галаганівського художнього музею в місті Чернігові Юрій Ткач розповів про колекцію картин, яку свого часу зібрав пошановувач художньої творчості Григорій Галаган.
Під час прес-конференції порушувалися питання відтворення Сокиринського палацово-паркового комплексу, котрий в ХІХ столітті називали «Українським Парнасом».
Відгуки отримала ідея відродження галаганівського колегіуму.
Наприкінці прес-конференції було анонсовано захід, присвячений відзначенню 200-річчя з дня народження Григорія Галагана, який відбудеться 15 серпня поточного року на батьківщині мецената у селі Сокиринці. Під час урочистостей заплановано відкрити меморіал Григорію Галагану, який започаткує відродження низки історичних пам’яток у рамках проекту «Алея меценатів України». Проект реалізується за ініціативи та підтримки громадської організації «Київський слов’янський університет», ТОВ «ФУНДАМЕНТ», Сокиринського аграрного ліцею та Прилуцького відділення Чернігівського земляцтва.
До участі у святкуванні запрошено всіх бажаючих і небайдужих до відродження історичної та культурної спадщини Прилуччини земляків і гостей.
Микола ГОРДІЄНКО, Ірина АЛЄКСЄЄНКО
Фото Олексія БОРОНЕНКА