На запрошення Міжнародного громадського об’єднання «Волинське братство» 14 жовтня представники Чернігівського земляцтва відвідали Свято рідної мови до Дня української писемності та мови, що відбулося у Національному музеї літератури у Києві.
Участь у заході приймали письменники, перекладачі художньої літератури, мовознавці, дослідники та історики літератури. Поважну когорту учасників представляли – Микола Жулинський – український літературознавець і політик, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, президент МГО «Волинське братство», Сергій Шевчук – український політик, колишній народний депутат України, голова МГО «Волинське братство», Михайло Сидоржевський – голова Національної спілки письменників України, Ігор Осташ – український політик і дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівані (2016-2022), Світлана Мирвода, Володимир Талашко – народні артисти України та багато інших.
Чернігівське земляцтво представляли – Валерій Демченко – заступник голови Ради, голова молодіжного відділення, Людмила Орішко – член Ради, відповідальний секретар, Вікторія Федорченко та Володимир Васинюк – заступники голови Менського відділення.
Учасники заходу у своїх виступах відзначали милозвучність, популярність, роль, значення української мови у світовій мовній спільноті, історичні аспекти розвитку, важливість перекладу художньої літератури, збереження унікальної національної ідентичності.
Ігор Осташ розповів багато цікавого про перебування наших відомих земляків у Лівані, зокрема, про Агатангела Кримського (1871-1942) – українського історика, філолога, дослідника староукраїнської мови, сходознавця, письменника і перекладача, одного з організаторів Академії наук України.
Пан Ігор презентував свою книгу «Український Ліван», «Бейрутські оповідання» Агатангела Кримського, двотомник перекладів арабською мовою прозових творів Лесі Українки, подарував Національному музею літератури унікальне Мазепинське Євангеліє. Видатну пам’ятку було видано у 1708 році в сирійському місті Алепокоштом гетьмана України Івана Мазепи, містить присвяту гетьману-меценату, написану патріархом Афанасієм Даббасом. На заході також був присутній і виступив нащадок патріарха Даббаса.
Борис Пономаренко – український письменний і громадський діяч, заступник голови Черкаського земляцтва подарував присутнім свою чудову поезію.
МОВА Й ПІСНЯ – БОЖИЙ ДАРУНОК
Рідна мова, як ріка,
Мудрості озерце.
Пісню ж пише – не рука,
А душа… і серце.
Вранці голос подає
Пташечка маленька, –
Щось виспівує своє…
На слова Шевченка.
А коли впаде роса
У годину пізню, –
Наша мова не згаса,
А звучить… у пісні!
В небі зорі, як живі,
Весело моргають,
І хоралами в траві
Цвіркуни співають!
Рідне слово виграє,
Щирістю проймає.
Пісня ж – віку додає,
Хто її співає.
… Має душу наш народ,
Має зброю грізну,
Це – найвища з нагород, –
Наша мова… й пісня!
Цього вечора лунало і багато пісень у виконанні талановитих українських митців та аматорів.
Тож, нехай по всьому світу звучить наша солов’їна українська мова!
Плекаймо рідну мову – самоідентичність української нації! Немає народу без історії, а народ існує доти, поки лунає його мова!
Людмила ОРІШКО