Усмішки в Сараєві – не рідкість. Мешканці дуже привітні до іноземців, які приїздять з усього світу до столиці Боснії і Герцеговини. Але ці дві усмішки особливі.
Поруч зі мною – юрисконсульт Асоціації «Забуті діти війни» Мер‘єм Мухаджик, 26-річна боснійка. Мер’єм народилась у Санські Мості, отримала юридичну освіту в університеті Баня-Луці, жила в Німеччині, багато подорожувала і займалась громадською діяльністю. Але вона повернулась на Батьківщину, бо відчувала, що потрібна саме тут. Її місія особлива. Вона захищає права «невидимого покоління».
Це генерація молодих людей, які народилися за драматичних обставин. Їхні матері були згвалтовані під час Боснійської війни членами сербських і хорватських збройних формувань. Зазвичай це відбувалось у «таборах згвалтування», де жінок утримували силою до сьомого місяця вагітності. То була тактика етнічних чисток, спрямованих саме проти жінок – боснійських мусульманок.
– Під час Боснійської війни сексуального насильства зазнали до 50 000 жінок, – каже Мер’єм. – У результаті на світ народилось декілька тисяч дітей. Їм сьогодні від 31 року й більше. Їхнє дитинство пройшло в жахливих умовах, і вони й досі позбавлені елементарних прав.
Громадська організація Zaboravljena djeca rata / Forgotten Children of War Association захищає права цих молодих людей. Це унікальне об’єднання виникло у 2015 році за ініціативи психіатра Амри Деліч. Очолює асоціацію громадська діячка Айна Юсіч, яка також народилась у результаті згвалтування. Айна робить дуже багато для того, аби покінчити зі стигматизацією стосовно жінок і дітей, які постраждали від насильства.
Нещодавно в БіГ прийняли Закон про захист громадянських жертв війни. До нього вперше включили дітей, які народилися в результаті згвалтування. Їх юридично визнали особливою категорією – громадянські жертви війни.
Більше про досвід Боснії і Герцеговини в реабілітації врятованих розповім у своїх наступних статтях, з якими обов’язково поділюся з вами.
——-
Osmijesi nisu neuobičajeni u Sarajevu. Stanovnici su vrlo ljubazni prema strancima koji dolaze iz cijelog svijeta u glavni grad Bosne i Hercegovine. Ali ova dva osmeha su posebna.
Pored mene je Meryem Muhadžić, pravni savjetnik Udruženja “Zaboravljena djeca rata”, 26-godišnja Bosanka. Meryem je rođena u Sanskim Mostima, diplomirala je pravo na Univerzitetu u Banjoj Luci, živjela je u Njemačkoj, puno je putovala i bavila se javnim aktivnostima. Ali vratila se u domovinu jer je osjećala da je ovdje potrebna. Njena misija je posebna. Štiti prava “nevidljive generacije”.
Ovo je generacija mladih ljudi koja je rođena u dramatičnim okolnostima. Njihove majke su tokom rata u Bosni silovali pripadnici srpskih i hrvatskih oružanih snaga. To se obično dešavalo u “logorima za silovanje” gdje su žene držane na silu do sedmog mjeseca trudnoće. To je bila taktika etničkog čišćenja usmjerena posebno protiv žena – bosanskih muslimanki.
“Tokom rata u BiH, do 50.000 žena je seksualno zlostavljano”, kaže Meryem. – Kao rezultat toga, rođeno je nekoliko hiljada djece. Danas imaju 31 godinu i više. Njihovo djetinjstvo proteklo je u strašnim uslovima, a i dalje su lišeni osnovnih prava.
Javna organizacija Zaboravljena djeca rata štiti prava ovih mladih ljudi. Ovo jedinstveno udruženje osnovano je 2015. godine na inicijativu psihijatra Amre Delich. Udruženje vodi javna ličnost Aina Yusich, koja je također rođena kao posljedica silovanja. Aina čini mnogo da okonča stigmatizaciju žena i djece koja su pretrpjela nasilje.
BiH je nedavno usvojila Zakon o zaštiti civilnih žrtava rata. Po prvi put su u njega uključena djeca rođena kao posljedica silovanja. Oni su pravno priznati kao posebna kategorija – civilne žrtve rata.
Više o iskustvu Bosne i Hercegovine u rehabilitaciji spašenih ispričat ću u svojim sljedećim člancima, koje ću svakako podijeliti s vama.
Людмила МАКЕЙ / Lyudmila MAKEY