Шановні болотничани!
Багато хто з вас, очевидно, прочитали пост Ростислава Маляренка в групі «Моя Болотниця», що в Facebook, від 19 листопада цього (2019) року: «Є намір небайдужих людей створити музей під відкритим небом, подібний Ярошівському, і в Блотниці. На стендах буде прописана правдива історія села, місцевості – починаючи з давніх-давен. Видатні постаті, події. Ініціатори сподіваються на всіляку підтримку земляків. Це робиться для сучасників та прийдешніх поколінь».
Під текстом на сьогодні поставлено 34 лайки. Серед них один – «Захоплення».
На жаль, скільки б їх не було, лайками діло не зробити.
Після того, коли в Ярошівці (Українському) на могилі Василя Горленка здійснено реконструкцію та встановлено стенди, з’явилася ідея подібне зробити і в Болотниці Талалаївського району. (Про стенди біля могили Василя Горленка див.: https://chz.org.ua/muzey-vasylia-horlenka-pid-vidkrytym-nebom/). І не лише тому, що свого часу навчався в дев’ятому-десятому класах, брав участь у художній самодіяльності, захищав імідж школи на зимово-літніх спортивних змаганнях, на олімпіадах, представляв на республіканських зльотах шкільну виробничу бригаду, а – насамперед – тому, що село Болотниця має глибоку та багату історію. В ньому народилося, жило багато людей, про яких ми або мало знаємо, або й зовсім нічого. Все це мають знати як нинішні, так і майбутні покоління. І чи станеться це, у значній мірі залежить від УСІХ НАС. Українське село вимирає фізично. Але воно не повинно вимирати духовно – до останнього його мешканця як в селі, так і за його межами…
Зателефонувавши сільському голові Анатолію Миколайовичу Рудьку, запропонував йому з’їздити в Ярошівку, подивитися на стенди, висловити думку чи не заперечує він, щоб подібне було і в Болотниці. З’їздив, подивився, погодився. Поїхав я у Болотницю, зустрілися з ним, подивилися те, що є в центрі села з наочності, прикинули варіанти. Частину організаційних моментів та витрат бере на себе сільрада, іншу частину – Прилуцьке відділення Чернігівського земляцтва та Благодійний фонд «Бібліотека альманаху «Вітряк» імені Василя Горленка», в яких є окрема програма по відродженню, збереженню історичної пам’яті та визначних постатей краю.
Свідомий того, що одному чи двом це зробити буде не просто. На нашу думку, робота має розвиватися за такими напрямками:
1. Історія села та її околиць.
2. Визначні постаті, які народилися чи працювали в Болотниці, на яких посадах і в які роки.
3. Підготовка та виготовлення зображально-текстових стендів і металоконструкцій, до яких ці стенди будуть прикріплені.
4. Встановлення їх поруч уже з наявною стелою.
Хочу закликати до цього проєкту всіх небайдужих до свого села болотничан і не лише.
Що хотілося б одержати?
1. Максимальну кількість інформації про історію села, його околиць із зазначенням джерел. Якщо це не друковані чи рукописні, то – посилання на людей (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові), від кого почуто. Додати фото.
2. Перелік визначних постатей, які народилися чи працювали в Болотниці, на яких посадах і в які роки.
3. Якщо володієте інформацією про них, то надати тексти, джерела (звідки взято). Також додати фото.
4. Виявлення осіб, які проживають в Кролевці Сумської області, Полтаві, Сумах, Чернігові з тим, щоб, можливо, залучити їх у цих містах до вивчення архівних джерел, в яких є інформація про Болотницю та її вихідців. Зарубіжні архіви/джерела тільки вітаються! Необхідні бажаючі, хто б опрацював матеріали про Болотницю в Талалаївському районному архіві, а також у газеті «Трибуна хлібороба».
Переконаний, що даний проєкт якнайкраще виконається толокою (гуртом, колективно). Проте координатором має бути хтось один з обов’язковим консультативним режимом. Якщо хтось хоче із болотничан на себе взяти дану місію – не соромтесь, заявляйте. Але цей проєкт ми маємо зробити! І не має значення – хто.
Прошу інформацію, матеріали, пропозиції надсилати на електронну адресу: zabijaka2003@ukr.net Особливо це стосується фото. Нам потрібні якісні світлини, а не фейсбучного розміру і якості.
Мої контакти: +38 066 296 41 04; +38 096 687 18 81.
Роботу розпочати треба уже зараз.
Звертаюся до вас не лише з тим, щоб одержати все, про що йдеться вище, але ще й тому, щоб не проявилася активність тоді, коли проєкт буде виконано та виникнуть запитання й докори: а чому?.., а чого?.., а де?.., треба було б… і т. д.
Прохання – максимально поширювати цю інформацію.
З повагою
Іван ЗАБІЯКА