Так починалися політичні репресії на Чернігівщині

Сьогодні ми вшановуємо жертв політичних репресій. Перше масове убивство українців було здійснено російськми більшовиками у місті Городня, після другого пришестя більшовиків наприкінці 1918-го, бойовиками Богунського полку під командуванням Миколи Щорса. Тоді, в перші дні січня 1919-го щорсівці розстріляли в Городні близько 80 чоловік.

Захопивши 10 січня 1919 року містечко Седнів, усе ті ж бійці Миколи Щорса порубали шашками кількох поранених українських вояків, які після бою сховалися в старій клуні. Ще близько десяти українців було порубано та затоптано кіньми перед клубом.

Ось як описує ці події городнянець Іван Ремболович:
«19 січня прийшла до Чернігова пані Ж., яка переказала, що Городню захопили большевики, що коменданта сотника Пашкевича розстріляли, що мою матір і сестру страшно побили москалі за те, що не хотіли видати мене в той час, коли мене вже в Городні не було. Захопивши Городню, москалі розстріляли сотника Михайла Ждановича, братів Миколу й Михайла Іванових, поручника Михайла Титова, полковника Римщу – військового начальника, полковника Тарасовича, диякона Ярошевського (батька помішника коменданта), священика Івана Самойловича із сином.

Про розстріл священика Самойловича та його сина подам трохи докладніше: священика Самойловича та його сина розстріляли москалі за те, що в неділю на службі Божій проголосив вічну пам’ять усім, що загинули під час бою. Довідавшись про смертний вирок на батька, син свящ. Самойловича – 16-літній хлопець – пішов до «черезвичайки» просити, щоб розстріляли його замість батька, який мусить утримувати велику родину.

– Розстріляти й це щеня, щоб не голодувало, – була відповідь большевицького комісара, і сина розстріляли разом із батьком.

Вього було розстріляно в Городні за 10 січня 1919 року 79 осіб».
І хоча радянська влада приховувала свій злочин, збереглися свідчення родичів жертв.

Так нещодавно мені родичі передали фото священника Івана Самойловича та його сина Федора, зі знаменитого старшинського роду.

На світлині, Федір Самойлович, поруч з ним його дівчина, а в нижньому ряду Катерина та Ніна Самойловичи, його рідні сестри. Світлина приблизно 1918 року, незадовго до смерті.

Серед інших розстріляли й офіцера Бориса Лук’яненка – дядька героя України Левка Лук’яненка.

Пам’ятаймо!

Олександр ЯСЕНЧУК

Читати також:

День пам’яті жертв політичних репресій

Ремболович Іван Семенович

На Чернігівщині вшанували пам’ять жертв політичних репресій

В Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій

Опубліковано у Вшанування пам'яті | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

1 коментар до Так починалися політичні репресії на Чернігівщині

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.