Українці Москви не забули про ТАРАСА

З нагоди 205-ї річниці нашого ТАРАСА Українська громада Москви 9 березня  зібралась біля пам’ятника Великому Кобзареві, щоб згадати його СЛОВО, яке є актуальним і сьогодні.

Людмила МЕЛЬНИК

Опубліковано у Вшанування пам'яті, Новини земляцьких об'єднань за кордоном. Додати до закладок постійне посилання.

4 коментарі до Українці Москви не забули про ТАРАСА

  1. Іван Забіяка коментує:

    Що тут сказати? Дуже приємно! І – молодці! Слава Богу, що серед багатьох тисяч, а чи й мільйонів, вихідців з України, які живуть у тому числі й в Москві, є хоч невелика кількість людей, які пам’ятають і, головне, демонстративно виявляють шану Шевченкові.
    Свого часу – в позаминулому столітті – в Петербурзі також збиралося небагато людей, щоб вшанувати пам’ять генія Шевченка. Основне, щоб це було завжди. А воно – це завжди – залежить і від того, як шанується, як пропагується ім’я Шевченка тут – в Україні.

  2. Анатолій Пінчук коментує:

    Сьогодні маємо вже третій день після 9 березня, Дня відзначення 205-ї роковини від дня народження Т. Шевченка (згідно Меморандуму про співпрацю). Та ніде жодної згадки про участь Чернігівського земляцтва в цих подіях. Можливо:
    а) Земляцтво не приймало в цьому участі;
    б) Земляцтво провело вшанування пам’яті Тараса Шевченка, але чомусь не побажало своєчасно розмістити інформацію про це на сайті Чернігівського земляцтва.
    І зразу згадався ПРОТОКОЛ №1/19 засідання Ради Чернігівського земляцтва від 21 лютого 2019 року, пункт 8. першого питання порядку денного: «Використати вже наявні матеріали (наші земляцькі газети «Отчий поріг», збірники Чернігівської бібліотеки ім. В. Короленка, обласного архіву тощо) як основу рукопису».
    І жодної згадки в протоколі засідання про можливість використання інформації з двох сайтів Чернігівського земляцтва (старого і нового).
    Все це схоже на явне ігнорування сайту, але радий буду помилитись.

  3. Анатолій Пінчук коментує:

    І от пройшов майже місяць з 205-ї річниці Тараса Шеченка, ніде жодної згадки про вшанування Чернігівським земляцтвом ТАРАСА, навіть в газеті. Зовсім інша річ – святкувати Масницю, чи як стали говорити за часи московитської окупації – Масляну. Та ще піднімати жіноцтво проти перейменування 8 Березня. В 1921 році в РСФСР Олександра Колонтай https://antikor.com.ua/articles/91541-klara_tsetkin_jevreji_ta_poviji_tri_versiji_pohodhennja_svjata_8_bereznja запропонувала Йосипу Сталіну (Лєнін уже хворів) «учрєдіть «Мєждународний жєнскій дєнь», що було й зроблено в тому ж 1921 році. Але ж Україна «ввійшла» в наказовому порядку в СССР лише 30 грудня 1922 року! Саме в цей день в Москві був створений СССР. Ось така хронологія. Далі думайте самі.

  4. Анатолій Пінчук коментує:

    Неначе вчора написано. (але наші вже не збираються…)

    Борис Грінченко
    ЗЕМЛЯКАМ, ЩО РАЗ НА РІК ЗБИРАЮТЬСЯ НА ШЕВЧЕНКОВІ РОКОВИНИ СПІВАТИ ГІМН
    Ще не вмерла Україна,
    Але може вмерти:
    Ви самі її, ледачі,
    Ведете до смерти!
    Не хваліться, що живе ще
    Наша воля й слава:
    Зрада їх давно стоптала,
    Продала, лукава.
    Ваші предки торгували
    Людськими правами,
    Їх продавши, породили
    Нас на світ рабами.
    Не пишайтеся ж у співах
    Ви козацьким родом:
    Ви раби, хоча й пани ви
    Над своїм народом.
    Україна вам не мати,
    Є вам инша пані,
    Зрадних прадідів нікчемних
    Правнуки погані!
    Тільки той достойний щастя,
    Хто боровсь за його,
    Ви ж давно покірні слуги
    Ледарства гидкого.
    Ви ж давно не люди — трупи
    Без життя і сили,
    Ваше місце — кладовище,
    Яма та могили.
    Як живі покинуть мертвих,
    Щоб з живими стати,
    «Ще не вмерла Україна»
    Будемо співати.
    Як живі покинуть мертвих,
    Прийде та година,
    Що ділами, не словами
    Оживе Вкраїна.

    (1898 р.)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.