У світ вийшов №10 (190) газети «Отчий поріг».
FaceBook
Останні коментарі
- Володимир Лузан до Україна зможе перейти в контрнаступ у 2025-му / Ukraine will be able to launch a counteroffensive in 2025
- Анатолій Пінчук до УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №17/2024
- Володимир Лузан до Чергова сумна звістка
- Володимир Лузан до Перемогли у битві за Київ, переможемо і у битві за Україну
- Анатолій Пінчук до На Прилуччині відкрили пам’ятник скульптору та кінорежисеру Івану Кавалерідзе
-
Недавні записи
- Вчора у Брюсселі відбулося неформальне засідання Європейської Ради / An informal meeting of the European Council took place yesterday in Brussels
- Внаслідок операції ГУР у взаємодії з Повітряними силами знищено бомбардувальник Ту-22МЗ, який сьогодні запускав ракети по Україні
- Знищено 15 ракет, 14 БпЛА та бомбардувальник Ту-22 М3
- Ми запропонували план зниження потенціалу росії, ― Кирило Буданов
- День жалоби
Багатим на події був вересень цього року на Чернігівщині. І щойно з’явився №10 (190) газети «Отчий поріг», я з задоволенням прочитав всі новини. На першій сторінці вітання з Днем захисника України. Але не обійшлося без ложки дьогтю… Знизу читаю: «Ніколи, ніколи не буде Вкраїна рабою фашистських катів. Микола БАЖАН». На городі бузина, а в Києві дядько? Чи хтось начитався російських ЗМІ? Це там патріотів України, інакше як фашистами, хунтою не називають! Та ще «жідобандєровцамі» (пострадянський винахід: були білополяки, білофінни…). Стосовно постаті Миколи Бажана: депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань (1946—1962) і Верховної Ради УРСР 6—10-го скликань (1963—1983). Член ЦК КПУ в 1952—1983 роках. У 1943—1946 роках працював заступником голови Ради народних комісарів УРСР, з 1946 року по 12 вересня 1949 року — заступником голови Ради міністрів УРСР.. До Голодомору 1946—1947 р.р. не міг не бути причетним! До речі, 6 лютого 1946 року Микола Бажан, як представник делегації УРСР на засіданні сесії Генеральної асамблеї ООН у Лондоні вимагав від Заходу видати СРСР Степана Бандеру як «воєнного злочинця». Ось така в нас декомунізація…
Два місяці тому ми отримали №8 (188) газети «Отчий поріг». На першій сторінці чудова стаття Валентина Васильовича ГОЛОВЧЕНКА «Боротьба за незалежність України триває»… Але чому Редакційна Рада газети відсторонилась від державного свята – День незалежності України? Минулого року в газеті «Отчий поріг» №8 (176) зверху на першій сторінці був яскравий напис: «З Днем незалежності, дорогі земляки!». (Це та газета, де була скандальна стаття пана Кудіна та його товаришів по зброї про поїздку до Бресту…) До речі, саме в перші години 24 серпня 1939 року в Москві був підписаний Пакт Молотова — Ріббентропа, рос. «Договор о нєнападєніі мєжду Германієй і Совєтскім Союзом» та секретний протокол до нього. Але кому це цікаво? Знову їдемо до Бресту брататись — газета №7 (187) «Отчий поріг», стаття «Право на вічність». На чолі делегації – ветеран 1954 року народження… А в країні йде війна! Дрібниця, скажете ви? Можливо, для вас…
Але в минулому році (23.08.2016) на офіційному сайті Товариства «Чернігівське земляцтво» в місті Києві з’явилась стаття-вітання «Незалежності України 25 років!» за підписом Ради Товариства «Чернігівське земляцтво» в місті Києві. Признаюсь, чекав щось подібне і цього року. Але марно. Читаю вітання на сайті Чернігівської обласної ради https://chor.gov.ua/nasha-diyalnist/novini/item/5752-shanovni-zhyteli-chernihivshchyny-dorohi-zemliaky за підписом Ігоря Вдовенка та Валерія Куліча, на районних сайтах… Незрозуміло, чому ми відмовчались?
Анатолій ПІНЧУК. Лауреат Державної премії СРСР 1990 року. Почесний працівник транспорту України.
Повністю підтримую думку Анатолія Пінчука. Я вже давав раніше свої коментарі з цих питань.