Сьогодні Україна вшановує пам’ять мільйонів людей, чиї життя забрала війна.
22 червня – дата, яка нагадує нам про страшну ціну, яку український народ заплатив у Другій світовій війні. Про зруйновані міста і села, розбиті родини, втрачені покоління та біль, що залишився в пам’яті нашого народу.
Сьогодні, коли Україна знову відстоює свою незалежність і право на мирне майбутнє, пам’ять про жертв війни набуває особливого значення. Ми знаємо, що таке втрати. Ми знаємо, що таке боротьба за право жити у рідній країні. І ми знаємо, чому не маємо права дозволити ворогу повторити злочини минулого.
Пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя заради свободи та миру. Шануємо подвиг тих, хто боронив і продовжує боронити Україну.
Вічна пам’ять загиблим. Честь і шана захисникам України.
Рада Товариства «Чернігівське земляцтво»
22 червня – знакова дата, яка нагадує про героїчну участь поколінь наших дідів і прадідів у Другій світовій війні, про страшні людські жертви, знищені міста і села, про зруйновані родини, про непрохідний біль в національній пам’яті українського народу. Мій батько, Пухкало Григорій Іванович, вже о 3 годині 22 червня вступив у бій з ворогом на кордоні з Польщею в районі Ягодина. Полк, в якому служив батько, атакував німецькі частини і відкинув їх на 12км. в глибину польської території. Але вже 23 червня, під загрозою оточення, полк змушений був відступити з захоплених позицій… Далі були важкі дороги і бої на чотирьох фронтах, штурм Берліна і завершення війни 8 травня 1945 року в Потсдамі. Вшановуючи пам’ять жертв війни, з вдячністю згадаємо і тих воїнів які здобули Велику Перемогу.