Творець Ізраїлю – пророк України

В матеріалі «Найвидатніший українець із Сосниці» від 30 жовтеня 2012 року на нашому сайті (http://old.chz.org.ua/node/1769) ми вже розповідали про Василя Якимовича Тарасенка, який народився в тому самому селі В’юнище, що й Олександр Петрович Довженко.

Довге життя, без місяця 94 роки (18.04.1907 – 22.03.2001), прожив Василь Якимович, накопичив багатющий життєвий досвід, працюючи на відповідальній роботі – директор середньої  школи та агротехнікуму, помічник голови Раднаркому союзної республіки, директор педагогічного училища, учительського та педагогічного інститутів, політкерівник на фронті, помічник Голови Ради Міністрів і Міністра закордонних справ УРСР, керівник представництва УРСР в Європейському комітеті IПРР (інтегрованих планів розвитку ринків), заступник глави делегації УРСР на підготовчій, а вслід за нею і 1-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, заступник глави делегації УРСР на Паризькій мирній конференції (29 липня – 16 жовтня 1946 р.), радник посольства СРСР у США, тимчасовий повірений СРСР у США, керівник представництва УРСР у Раді Безпеки ООН та одночасно заступник Міністра закордонних справ УРСР, а також керівник представництва республіки в комісії по атомній енергії і в комісії по звичайним озброєнням при Раді Безпеки ООН, впродовж чверті століття завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського державного університету ім. Тараса Шевченка.

Головною метою його життя було бажання, щоб Україна була сильною, квітучою державою. Він навіть свої наукові роботи присвятив конкретним проблемам, які впливають на могутність країни: кандидатську дисертацію на тему «Боротьба делегації СРСР в атомній комісії ООН за заборону атомної зброї й запровадження міжнародного контролю над атомною енергією (1946-1949 рр.)»; докторську – «Атомна проблема в зовнішній політиці США 1945-1949 рр.». Його монографія, присвячена цій темі, була однією з найбільш цитованих у американістів СРСР.

У квітні-травні 1948 року Василь Тарасенко очолював делегацію УРСР на спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН по палестинській проблемі. На цій сесії він відіграв вирішальну роль у створенні Держави Ізраїль. Його по праву вважають творцем Держави Ізраїль.

Після прийняття Верховною Радою Акту проголошення незалежності України, його найбільше турбували національні інтереси новоствореної держави.

У 1993 році в «Голосі України» була опублікована стаття народного депутата України Бориса Олійника «Світло і тіні становлення». Досвідчений дипломат і вчений-історик Василь Тарасенко не знайшов у ній справжнього генезису тих проблем, які аналізував автор. На його бачення – «Автор або ухиляється від цього, або, коли він і робить таку спробу, то це у нього набирає однобічного, не завжди наукового та об’єктивного характеру. А це, в свою чергу, впливає на прогнози та поради автора відносно державної політики Уряду України як на сьогодні, так і на майбутнє».

Це й надихнуло Василя Якимовича на викладення свого бачення проблем внутрішньої та зовнішньої політики молодої держави в газеті «Самостійна Україна»  від 26 травня 1993 року в статті «Військова концепція України: національні інтереси – понад усе!», головними принципами якої мали бути:

–         Постійна загроза для державної незалежності України буде надходити з боку Росії.

–         Україна не повинна мати нічого спільного з військовими планами СНД або Росії.

–         Україна повинна володіти ракетно-ядерною зброєю до того часу, поки інші ядерні країни світу залишаються власниками такої зброї.

Минув 21 рік з часу виходу вищезгаданої статті Василя Тарасенка і весь світ переконався, що він пророкував Україні долю, яку вона буде мати, якщо буде дослухатися не до тих порад.

Олексій ОРЄХОВИЧ

Фото та документи з особистого архіву Василя Тарасенка