Чернігівчани в Київському університеті імені Тараса Шевченка

Тисячі чернігівчан і їхніх нащадків пов’язали своє життя з Києвом – столицею незалежної української Держави, одним із найбільших і найстаріших міст Європи. Особлива тяга українців, як і чернігівчан, до міста Києва пов’язана з тим, що саме в ньому як у недавньому минулому, так і тепер зосереджено, в даному випадку, найбільші в Україні науково-освітні центри. Провідне місце серед яких посідає Київський національний університет імені Тараса Шевченка (КНУТШ).

Уже в перші роки (1842–1843) заснування Університету Святого Володимира з Чернігівської губернії навчалися 37 студентів, що складало 12% від загальної кількості його студентів. У наступні роки, зокрема у 1851–1852 pp. – 86, 1855–1856 pp. – 77, 1858–1859 pp. – 79, тобто кількість студентів із Чернігівської губернії постійно збільшувалася.

У 2018 році у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка навчалося 2122 студенти, народжених на Чернігово-Сіверській землі.

Лише після Другої світової війни у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка з Чернігівщини працювали чи працюють: Герой Радянського Союзу – 1, академіки різних академій – 22, члени-кореспонденти різних академій, товариств – 16, доктори наук – 101, кандидати наук – 139, із них професорів – 95, доцентів – 113, звання заслуженого працівника чи діяча України мають – 37 вихідців із Чернігово-Сіверського краю.

Цікава картина вимальовується й на базі статистичних даних щодо кількості земляків і з якого району, що працювали чи працюють в університеті (подаємо за абеткою): Бахмацький – 16, Бобровицький – 16, Борзнянський  – 11, Варвинський – 4, Городнянський – 13, Ічнянський – 11, Козелецький – 26, Коропський – 5, Корюківський – 3, Куликівський – 7, Менський – 4, Ніжинський – 26, Новгород-Сіверський – 8, Носівський – 13, Прилуцький – 21, Ріпкинський– 14, Семенівський – 3, Сновський – 3, Сосницький – 4, Срібнянський – 6, Талалаївський – 7, Чернігівський – 30.

Даний довідник є виданням-подарунком до 185-річчя Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Воно відкриває новий напрямок у біографістиці та може стати поштовхом до вивчення біографій не лише в інших вишах України, а й, зокрема, підготовки і видання енциклопедії «Чернігівщина», про проект якої неодноразово порушувалося Радою ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво», про що повідомлялося в газеті «Отчий поріг» та на сайті земляцтва.

У довіднику «Чернігівчани у Київському університеті» представлені не лише співробітники з Чернігово-Сіверського краю, які мають вчене звання та ступінь, але й так званий допоміжний персонал, який у навчальному процесі відіграє важливу роль. Позитивним також є і те, що автори-упорядники зосередили свою увагу на одному регіоні з тим, щоб показати, що його інтелектуальний потенціал усе ж ефективніше може реалізуватися у великому науково-освітньому центрі, яким є Київський національний університет імені Тараса Шевченка (КНУТШ).

Матеріали, вміщені в довіднику, не залишать байдужими не лише фахівців українознавців, краєзнавців, але і всіх, хто цікавиться науково-освітнім і культурним процесами, що відбуваються в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка з часу його заснування.

Видання дає підстави активним дослідникам своїх Малих Батьківщин, країв – укладати кожному свій довідник про вихідців із областей, які стосуються не лише Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а й інших провідних вишів та установ України.

Охочим придбати книгу (видану коштом авторів) – прохання звертатися до Центру українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка, тел. 044 239 34 96 до Миколи Івановича Обушного.

Микола ОБУШНИЙ,

Іван ЗАБІЯКА