Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на засіданні 11 грудня цього року розглянула та затвердила перелік всеукраїнських громадських об’єднань, які братимуть участь у конференціях із обирання Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України.
До нього увійшли 57 ВГО, які подали документи до Національної ради. 25 організацій, за висновками Громадської комісії, яка проводила оцінку їх відповідності умовам, передбаченим статтею 8 Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення України», не допущені до участі в конференціях. Причиною цьому стала невідповідність хоча б одному з таких законодавчих критеріїв: статус ВГО, провадження основної діяльності в одній із суспільних сфер, зазначених у законі, термін діяльності не менше ніж 3 роки, наявність в організації авторитетних осіб, активність у суспільному житті.
Далі організації висунуть своїх кандидатів для входження в Наглядову раду, а Національна рада разом із Громадською комісією розгляне документи кандидатів і визначиться щодо їхньої участі в конференціях. Конференції мають відбутися у період із 19 січня по 6 лютого 2015 року.
До переліку всеукраїнських громадських об’єднань, які братимуть участь у конференції в сфері місцевого самоврядування увійшла Спілка громадських організацій «Асоціація земляцьких організацій «Рада земляцтв областей та регіонів України» (разом з ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» та ВГО «Екологія та соціальний захист України».
12 грудня в конференц-залі «Далас» готелю «Хілтон» відбулась міжнародна конференція «Запуск суспільного мовлення в Україні. Зворотний відлік», яка була ініційована міжвідомчою робочою групою по впровадженню Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення».
Метою конференції було сприяння ефективному та прозорому процесу переходу від державного до суспільного мовлення в Україні відповідно до європейських стандартів.
У конференції взяли участь:
Міжнародні учасники: Рада Європи, Представництво Європейського Союзу в Україні, Європейська мовна спілка, Посольство Канади, Посольство Бельгії.
Серед українських учасників: народні депутати України та представники комітетів Верховної Ради, представники Державного комітету телебачення та радіомовлення, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, НТКУ, НРКУ, державної телерадіокомпанії «Культура», обласних державних телекомпаній, Адміністрації Президента, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів, громадські організації та ЗМІ.
З привітальними словами до присутніх звернулися:
Андрій Шевченко, президент Центру суспільних медіа, народний депутат України 5-7 скликань, модератор заходу – наголосив, що зі створенням Суспільного мовника України пов’язані величезні надії на зміни в країні загалом. Адже в часи, коли навколо – безліч викликів для медіаринку, як-то інформаційна війна, економічна криза, важливо мати незалежний мовник, який би діяв відповідно до журналістських стандартів;
В’ячеслав Кириленко, Віце-прем’єр-міністр України – зазначив, що раніше закони про суспільне мовлення вже ухвалювалися в Україні, але вони не діяли. А зараз є гарний шанс прискорити імплементацію Закону. Президент, Парламент і Уряд України демонструють єдність і наголошують, що ключова реформа в інформаційній сфері країни – це створення Суспільного мовника. Звісно, є певні проблеми організаційно-розпорядчого характеру, але філософія ідеї створення суспільного мовлення України залишатиметься незмінною.
На його переконання, саме після Революції гідності Україна має унікальний шанс на суспільні зміни, і без впровадження суспільного телерадіомовлення розпочати фронтальні реформи неможливо, оскільки залежні медіа «завжди продукують залежний контент».
Він зробив наголос на тому, що Президент та Уряд України за повний відхід від радянських стандартів в інформаційному просторі, а також нагадав, що попередня влада завжди знаходила інструменти для затримки впровадження суспільного мовлення, але нинішня влада «ніяких причин не шукає»;
Оксана Сироїд, заступник Голови Верховної Ради України – відзначила, що нині в українському суспільстві існує велика недовіра до державних інститутів влади, але нинішній склад парламенту своєю роботою намагатиметься все змінити. На її думку, ці реформи та створення правдивого джерела інформації у вигляді Суспільного мовника стануть запорукою повернення до парламентаризму. Вона звернула увагу, що дуже важливо, аби ті самі репортажі зі стін парламенту були незалежними від впливу фінансово-промислових груп, а також наголосила: «Справжній парламентаризм не може існувати без суспільного мовлення, незалежного, яке б прозоро повідомляло про роботу парламенту»;
Люк Якобс, Посол Бельгії в Україні – зазначив, що суспільне мовлення – це передумова функціонування демократичних інституцій, тому Рада Європи усіляко підтримуватиме Україну не тільки фінансово, а й надаватиме експертну допомогу. Він також зауважив, що Україна ніколи не мала стільки міжнародної підтримки, як зараз і закликав не втрачати такого шансу та наголосив на необхідності унеможливити вплив політиків на мовника;
Роман Ващук, Посол Канади в Україні – відзначив, що й сам є глядачем Першого Національного ще з часів, коли телеканал існував під брендом УТ-1. Тому він з упевненістю сказав, що бачить всі зміни, які сталися в ефірі державного мовника, починаючи з лютого цього року. Він також звернув увагу на програму «Утеодин з Майклом Щуром», що висвітлює аспекти політичного та економічного життя України, є свіжим віянням у системі державного мовлення, яке поволі перетворюється у суспільне. Він акцентував на тому, що важливо, аби суспільне мовлення було не лише формальністю (конференціями та розмовами). Роман Ващук наголосив на тому, що повинен бути результат, а для результату необхідні чесні програми для глядача, щоб аудиторія отримала контент, на основі якого могла виробити власну думку про майбутнє країни;
Сільвія Грюдман, керівник відділу медіа та управління Інтернетом Директорату прав людини та верховенства права Ради Європи – зазначила, що Україна переходить від державного мовлення до суспільного, головною метою якого є надавати суспільству неупереджене чітке уявлення про події в світі. На цьому шляху постає три важливих завдання: зміни до законодавства; достатня кількість ресурсів для забезпечення незалежної діяльності; контроль громадськості та запобігання спробам політичного впливу на мовника;
Томас Фреллесен, заступник Голови Представництва ЄС в Україні – наголосив, що Суспільний мовник – це можливість забезпечувати суверенітет і єдність країни, захищати права меншин і відстоювати верховенство права. Тому нині надзвичайно важливо ухвалити і почати впроваджувати ефективну законодавчу базу;
Олег Наливайко, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України– зазначив, що з даного питання пройшли непростий шлях і вийшли на фінішну пряму. Державна політика у сфері діяльності ЗМІ нині спрямована на спрощення доступу до публічної інформації, роздержавлення ЗМІ, створення суспільного мовлення. Тому ми очікуємо, що за потрібні зміни в законодавстві у Верховній Раді України буде проголосовано. Те, що пройшли європейські країни, скажімо, за 5-10 років, ми маємо пройти за рік. Це важко, але ми пройдемо;
Юрій Артеменко, Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення – зазначив, що в Україні зареєстровано більш 3-х тисяч громадських організацій, але вони такі пасивні, що навіть мало що чути про їх діяльність. Не випадково до Національної ради України заяви подали лише 82 всеукраїнських громадських об’єднань, які мали бажання брати участь у конференціях із обирання Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. У результаті відбору залишилося тільки 57.
Він також наголосив на важливості вирішення проблеми ліцензування частот та обрання Наглядової ради.
Питання обрання Наглядової ради, на його думку, більш важливе, ніж ті завдання, які стоять перед генеральним директором Національної телекомпанії України Зурабом Аласанією. Адже від того, який наглядовий орган буде обрано, залежить і правління телерадіокомпанією, і програмна концепція і, врешті, відбудеться чи не відбудеться Суспільне мовлення в Україні.
На думку Юрія Артеменка, труднощі, з якими проходить зазначений процес, свідчать про певне випробування, яке нині проходить громадянське суспільство, оскільки не спостерігається очікуваної активності й бажання взяти на себе відповідальність за майбутнє суспільного мовлення.
Він також запевнив, що регуляторний орган вирішить і питання ліцензування програм суспільного мовлення.
У ході панельної дискусії «Суспільне мовлення. Парламентський вимір» та при обговоренні проекту першочергових змін та доповнень до Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення» голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Вікторія Сюмар заявила, що Міністерство фінансів хоче вилучити з бюджету положення про фінансування суспільного мовника 0,2 відсотками від бюджету, аби зекономити кошти. Вилучення положення про фіксовану суму фінансування з бюджету ставить під загрозу саме існування суспільного мовлення. За її словами, якщо не буде чітко зафіксованої суми бюджету суспільного мовника, чиновники намагатимуться впливати на бюджет. Адже, якщо ти впливаєш на бюджет, ти впливаєш на контент.
Виступаючи на тему «Формування Наглядової ради Національного суспільної телерадіокомпанії України: нормативно-правова база, процедура, календарний план, поточні виклики» перший заступник Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк зробила наголос на недостатнє розуміння громадськістю ролі суспільного мовника та мети, заради якої він створюється, що стало однією з причин, чому процес формування Наглядової ради НСТУ має певні труднощі. Наприклад, в Україні, де нині діють 22 творчі спілки, заяви для участі в конференціях подали лише 6 організацій (дві з них не мають статусу всеукраїнського громадського об’єднання, як цього вимагає закон, тому були відсіяні).
Така ж ситуація зі сферою науки і самоврядування, де до участі в конференціях допущено лише по 3 громадські об’єднання.
Найбільша ж проблема у тому, що з багатьох активних громадських організацій, які хотіли долучитися до створення Наглядової ради, велика кількість не мали статусу всеукраїнських і тому навіть не подавали заяв. Відповідну зміну до закону Національна рада запропонувала, однак ця норма стане чинною лише після ухвалення нової редакції. Це дасть змогу залучити до створення цього важливого органу, який визначатиме стратегію суспільного мовлення, значно впливатиме на програмне наповнення каналу, прозорість і підзвітність керівництва телерадіокомпанії та рівноцінно представляти в наглядовій раді всі сфери громадянського суспільства. На її думку, процес створення Суспільного мовлення має супроводжуватися великою роз’яснювальною кампанією, щоби й громадськість розуміла свою роль, і суспільство – глядачі й слухачі – точно знали, що таке «суспільне мовлення», адже досі це залишається для людей незрозумілим.
Вона також детально розповіла про процес формування складу Наглядової ради суспільного мовника, починаючи від розробки та затвердження Положення про порядок проведення конференцій всеукраїнських громадських об’єднань, обрання членів Наглядової ради НСТУ та припинення їхніх повноважень і завершуючи сьогоднішніми реаліями, коли визначено перелік ВГО, допущених до участі в конференціях.
Обговорюючи можливий тиск чи втручання Міністерства інформаційної політики у діяльність Суспільного мовника, народний депутат України Мустафа Найєм заявив: «Ми зробили все, що могли, щоб цього міністерства не було, але в тих умовах, які склалися, ми поставили такий запобіжник. Міністр Юрій Стець пообіцяв, що піде у відставку, якщо зробимо публічну заяву про тиск Міністерства інформаційної політики на Суспільного мовника».
На думку Мустафи Найєма, є сенс створити окреме лобі у Верховній Раді України, виокремити 10-15 депутатів, які візьмуть на себе конкретні зобов’язання, створити депутатське об’єднання «Суспільне мовлення» та прописати для них план робіт.
Завершуючи Міжнародну конференцію, генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія, на базі якої і буде створено Суспільне мовлення, подякував колегам з Європи, Канади та США за підтримку та допомогу Україні в процесі переходу від державного до суспільного мовлення.
Він зазначив, що країна зараз переживає досить важкі часи: «Ми не вимагаємо від держави більше, ніж було раніше. І той бюджет, який вказаний в Законі – це навіть не бюджет виживання, а просто існування. Так, є багато проблем, про які вже говорили сьогодні, багато проблем ще попереду, але вони робочі та вирішуються кожен день – це нормально, це життя.
За його словами, весь наступний рік буде роком промоушена Суспільного мовлення, а тому будуть пояснювати людям, що таке суспільне, навіщо воно потрібне.
Зураб Асланія закликав: «Будуємо Суспільне разом! Суспільне вільним у незалежній!».
Важливим етапом на шляху створення Суспільного мовника є зміни до Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні», які передбачені в зареєстрованому у Верховній Раді 10 грудня законопроекті №1357 «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України». На цьому наголосили усі без винятку спікери, які виступили на конференції.
На засіданні Національної ради 11 грудня та на міжнародній конференції 12 грудня мені довелося бути присутнім у якості представника СГО «Асоціація земляцьких організацій «Рада земляцтв областей та регіонів України». І було приємно усвідомлювати те, що Асоціація, яку очолює Віктор Ткаченко, який одночасно є й головою Ради Товариства «Чернігівське земляцтво» в місті Києві, не пасе задніх по більшості питань, які сприяють створенню рівноправного громадянського суспільства та утвердженню незалежної України.
Враховуючи те, що до земляцьких організацій України, які є членами Асоціації земляцьких організацій входить чимало новообраних народних депутатів України, матимемо можливість відчути, як вони попрацюють на завершальному етапі створення Суспільного телебачення і радіомовлення України. Наприклад, серед тих народних обранців, які мають безпосереднє відношення до Чернігівщини, є – Василь Амельченко, Владислав Атрошенко, Валерій Давиденко, Олег Дмитренко, Анатолій Євлахов, Олександр Кодола, Валерій Куліч, Олег Ляшко, Роман Насіров, Юрій Павленко, Ігор Попов, Анна Романова.
Олексій ОРЄХОВИЧ, заступник голови земляцтва
Фото автора