Як навесні незрадливі лелеки безпомилковим курсом повертаються до своїх рідних гнізд, так і земляки-чернігівчани щоквітня злітаються до своєї хати у Пирогові.
Ця ошатна, мила кожному серцю садиба, перетуживши зимовими днями і ночами за своїми синами і дочками, нетерпляче чекала на них, аби наговоритися і втішитися їхніми добрими справами.
4 квітня більше трьох десятків членів земляцтва, полишивши свої нагальні домашні справи, зібралися, щоб доземно вклонитися своїй чернігівській хаті й причепурити її подвір’я, що на території Національного музею архітектури та побуту України.
З десятої години ранку, озброївшись необхідним інвентарем та матеріалами, активісти з Борзнянського, Ічнянського, Корюківського,Куликівського, Менського, Новгород-Сіверського, Носівського, Прилуцького, Ріпкинського, Семенівського, Сновського, молодіжного відділень дружно взялися упорядковувати хату і територію. Розчищали, білили, обпирскували проти шкідників, піддобрювали дерева та кущі, вигрібали старе листя, траву, пофарбували бордюри, пропололи клумби, висадили та посіяли квіти, навели лад у хаті, вимили вікна. Згодом до толоки доєдналися і представники Бахмацького та Ніжинського відділень. Скрізь кипіла робота, ентузіазм охопив усіх. Багато земляків прийшли разом з родинами, прищеплюючи любов до малої батьківщини і своїм дітям. Чудова погода сприяла продуктивній праці. Кожен учасник весняного заходу добре виконав поставле завдання. Колективна самовіддана робота земляків досягла своєї мети – толока пройшла успішно. Приємно дивитися на результати доброчинної акції. За кошти земляків також було придбано необхідний реманент: секатор, граблі, лопати, відра, щітки та залишено його у садибі для користування працівникам музею.
Велика подяка кожному і всій чернігівській родині !
Хороша традиція – після кожної толоки сідати за спільний земляцький стіл. І цього року, як і завжди, у чернігівчан він був багатим. Бо ж багата і щедра у них душа. Атмосфера братерства і єдності запанувала під час обіду, на якому знайомилися, згадували минуле, чаркувалися. До нашого спілкування доєдналася директорка музею Оксана Повякель, яка щиро подякувала за допомогу і підтримку. Голова Ріпкинського відділення Сергій Граб подарував їй свою книгу.
Земляцькі садиби цього дня впорядковували також представники з Буковини, Волині, Донеччини, Закарпаття, Івано-Франківщини, Лемківщини, Львівщини, Рівненщини, Хмельниччини.
Приємно зазначити, що Чернігівське земляцтво є чудовим прикладом добросусідства, постійно направляє свою роботу на тісну співпрацю з регіональними земляцтвами на благо єдиної, сильної і процвітаючої України.
За інформацією офісу Чернігівського земляцтва
Фото: В’ячеслав Михайлишин, Віктор Скоренко, Сергій Граб
