Всього якихось 150 років тому сільські населені пункти сміливо можна було називати своєрідними духовними центрами. Майже в кожному селі була і не одна творча особистість, на плечах яких трималася духовність України.
Когось вдалося виявити, когось, сподіваємося, ще виявлять. Але питання полягає не лише в тому, щоб виявити, а в тому, щоб про них знало мале й велике суспільство.
Про Василя Горленка зараз не буду говорити. А от хотілося хоча б згадати двох Затиркевичів – Івана та його сина Дмитра, життя яких тісно пов’язане з селом Блотниця (Болотниця) Талалаївської ОТГ Прилуцького району.
Іван, коли служив в Орську, «був серед організаторів зустрічі тіла Шевченка». Дмитро листувався з Михайлом Грушевським, був одружений на Ганні Затиркевич-Карпинській… Писали хто поезію, хто прозу.
Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Гоголезнавчий центр Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (керівник Павло Михед) і Благодійний фонд «Бібліотека альманаху «Вітряк» імені Василя Горленка підготували та видали твори цих двох представників славетного козацького роду.
Суттєву підтримку одержано і від голови Прилуцького відділення Чернігівського земляцтва, лауреата премії імені Василя Горленка Павла Кривоноса.
Іван ЗАБІЯКА