Не вірю новинам від ведучих, які ще вчора працювали на проросійських каналах, а тепер заговорили зовсім на інший лад.
Не вірю людям, які вперто на 40-му дні повномасштабного вторгнення продовжують говорити російською «патаму что ето іх радной язик», не приховуючи й далі свою відразу до української мови.
Не вірю авторам, які впродовж всього часу, що йде війна, видавали в Україні книжки російською мовою та йшли з ними до читача.
Не вірю вітчизняним виконавцям російськомовних «шлягерів», які різко заговорили про нелюбов до москворотого ворога.
Не вірю співвітчизникам, які кажуть, що зараз не варто піднімати мовне питання, адже в такий спосіб вони і далі продовжують захищати російськомовне населення…
Не вірю тому, бо знаю, що коли ми виграємо цю війну, але вкотре програємо на мовному фронті, то доведеться сидіти і чекати, що орда рано чи пізно знову повернеться ґвалтувати наших дітей. Це якщо коротко. Переконувати мене у чомусь протилежному не варто. Просто йдіть далі.
Тетяна ЧЕРЕП-ПЕРОГАНИЧ
Думаю, що питання, яке Ви піднімаєте сьогодні, не на часі. В нашому селі шкільні учителі говорили вдома чистою українською мовою. Але їхні діти говорили тим суржиком, яким говорили ми, сільські діти й усі жителі . Середовище формує людину в багатьох аспектах, визнаю, що й мовному також. Отже, треба змінювати середовище, працювати, а не закликати лозунгами чи просто язиком молотити повітря. Для цього творіння україномовні повинні бути кращими, молоді і старшим необхідні приклади для наслідування. Відмова від співпраці з окупантами у південних російськомовних містах показала, що рівень патріотизму вимірюється не кількістю вишиванок чи косовороток і шароварів з галіфе у власному гардеробі. Так, зміни щодо вживання української мови на офіційному, а особливо, побутовому рівні дуже повільні. Нам би хотілося пришвидшити цей процес. Але маємо те, що ми маєм. Обговорення і прийняття якихось кардинальних рішень щодо мови сьогодні сприятиме нашому ворогу. Піднімати це питання в час війни може або людина не сповна розуму, або расійская агентура. Нам немає чим зайнятися, давайте чубитися і з’ясовувати, хто більше знищив російських окупантів, україномовний чи русскоговорящий українець. Ви не пробували порахувати такі статистичні дані? Кожний читач може мати іншу думку, у мене вона така. Якщо я Вас образив, вибачте.