Розрахунок Путіна, що глобальний Захід не буде здатним захистити Україну та протистояти Росії – одна з ключових причин війни. Його впевненість, що відносини з Москвою для західних лідерів попри все будуть важливішими за «колишню радянську республіку». Впевненість, заснована на сотнях реальних доказів і прикладів.
Путін не думає нападати на Китай чи США, бо знає, що отримає потужну відсіч.
А ставлення багатьох на Заході до України, як до «історичної сфери інтересів Росії», помножене на очевидне бажання обходитися декоративним обуренням і глибоким занепокоєнням замість рішучих дій – створило у Путіна враження, що Україна є відносно легкою здобиччю.
Відтак риторика про «братні народи» Росії та України, яких «розсварила політика (чи навіть персонально Путін)» в устах лідерів та інституцій глобального Заходу стала тим, чого вони, можливо, не хотіли і чого до кінця не розуміють: спонуканням Путіну почати війну.
Тому безперечно, що ворог і винуватець війни – Путін. Як Гітлер був винуватцем розпалювання Другої світової війни.
Але сліпота та недалекоглядність багатьох лідерів Заходу, які вчасно не зрозуміли намірів ГІтлера/Путіна, і своїм бажанням миру «за будь-яку ціну» лише спонукали ворога до війни – не знімає з цих лідерів провини.
Не дарма ж є приказка про шлях, вистелений благими намірами…
Єастратій ЗОРЯ