Київські земляки-чернігівці вже тиждень обмірковують кожне слово до свого звернення впливовому вихідцю з Блистови Менського району, що перебуває на службі в Москві, згадка про яку з’явилася значно пізніше, ніж про його рідне село.
Тим часом, справжні земляки-чернігівці, що мали нещастя опинитися в столиці сусідньої держави, намагаються хоча би щось зробити там на користь рідної України. Зокрема, здійснюється моральна підтримка, а також робляться спроби щодо надання більш суттєвої допомоги Надії Савченко. Через надійних людей передали для неї все необхідне та лист, у якому просять припинити голодування, бо вона потрібна Україні жива, оскільки, президенту РФ до її життя немає діла.
18 лютого відвідали церкву, до якої привезли з Греції мощі Святого Дмитрія Солунського. Ставили свічки за всю Україну, оскільки, був день, коли треба молитися за всіх убієнних.
Вчора, 20 лютого, ходили до Посольства України в РФ, щоб вшанувати пам’ять Небесної Сотні. Полісмени все заблокували, а тому підходу до Посольства не було. На протилежній стороні теж саме. Стояло кілька автозаків і автобусів з поліцією. Однак, незважаючи на таку загрозу, наважились і підійшли до них ближче та попросили дозволу покласти квіти.
У відповідь почули, що «не положено, начальство не дозволяє». Довелося прикріпити квіти до огорожі з протилежної сторони вулиці, на якій розташоване Посольство України в РФ. Постояли декілька хвилин, сплакнули та пішли геть з обуренням: «Дикуни! Хіба хоч в одній країні світу таке є, щоб до свого Посольства не можна підійти.»
Дорогою від Посольства наші московські земляки згадували про прочитаний в Інтернеті проект звернення київських земляків до Ляха. Погодились, що воно дуже необхідне та жалкували: «Знали Ляха з хорошої сторони, але те, що він зрадив нас усіх – це велика ганьба! Без сумніву, він знав про все те, що очікує земля, на якій він народився та виріс, однак, нічого не зробив не тільки для її порятунку, а ще й закликав до нищення! Ще сьогодні він міг би одуматись і закликати свого друга – головного кремлівського стратега негайно припинити агресію проти України, яка перетворилася в масштабне кровопролиття XXI століття.»
Олексій ОРЄХОВИЧ
Люба моя Україна, дорогі мої земляки! Я з Вами. Навіть, коли у Другу світову штурмував у Маньчжурії фортецю Хутоу, душею я був дома з Україною. У мене дома українська рідна мова, я роблю часопис український, я роблю українську книжку, даруйте, що мені йде 89-й і я вже не можу бути в окопі. Щойно закінчив підготовку до друку першого тома 20-титомного видання моїх вибраних творів. А у першому томі друкується роман “Солов’ї співають на світанні” про Борзнянщину, Качанівку, Забілу, Куліша, Шевченка, Тарновського… Отже, я постійно вдома, ось зараз я у Мотронівці з Пантелеймоном та Ганною, а вранці був на хуторі Забілівщина з Тарасом, а він випив стопочку, підкрутив вуса й зараз затягне свою любу: зійди, зійди зіронька ясная… Світ і я очікую відкритого військового нападу на Україну. Україна вистоїть, нема такої сили, щоб зламати 45-мільйонний народ. Новоявлений Гітлер зламає собі шию в Україні. А такі зрадники, як Ляхи, їх немало й по цей бік кордону, перші тікатимуть з московського корабля. Україна до бою будь готова! Слава Україні!
Скажу про Ляха коротко: зрадник ти Лях! Для мене, народженого в селі Оболоння Коропського району, ти вже бувший земляк. Щиро сподіваюся, що якщо Україні дотримуватися кремлівської загарбницької теорії, то ти знову можеш опинитися в Чернігівській області, розширеному українським військом Новгород-Сіверському районі, українському населеному пункті Москва! Адже історія знає – всі війни закінчуються в столиці агресора!
Господи! У цю неділю прощення просвіти очі його і наведи його на шлях істини. Бо ж і землі рідній болить і могилам предків у Блистові.
Цікава історія. 1 лютого 2013 року Міжнародний виставковий центр на Броварському проспекті столиці приймав учасників традиційних річних зборів Чернігівського земляцтва в м. Києві з нагоди 17-ї річниці його утворення. На зборах була делегація з Москви, до складу якої, крім інших москвичів-вихідців з Чернігівщини, входили: племінник Олександра Довженка, вчений-медик, академік, відомий громадський діяч,голова Організації українців Росії Тарас Дудко, а також голова правління Ради земляцтв України у місті Москва Микола Лях. Зараз мені цілком зрозуміло, з яких причин на зборах слово надали проросійськи налаштованому Миколі Ляху, а не справжньому українцю Тарасу Дудку, що до 2012 року включно відстоював збереження, замовленої владними структурами РФ на ліквідацію, Організації українців Росії, як координуючої, яка б захищала їх інтереси в контексті розвитку української культури, української мови, збереження українських звичаїв і т.п. Ліквідація Організації українців Росії та «обрання» Миколи Ляха головою правління Ради земляцтв України у місті Москва були частиною кремлівського плану підготовки до окупації України.