28 лютого на 93-му році життя відійшов у засвіти наш відомий земляк Петро Петрович Кононенко – науковець-українознавець і громадський діяч, академік Українськоі вільної академії наук у Канаді, Українськоі академії наук, Міжнародної слов’янської академії, Академіі наук вищої школи, член Національної спілки журналістів України, заслужений працівник освіти України, доктор філологічних наук, професор.
Народився Петро Кононенко 31 травня 1931 року у селі Марківці Чернігівської області.
Закінчив Марківецьку семирічну та Заворицьку середню (Київської області) школи, філологічний факультет і аспірантуру Київського університету імені Тараса Шевченка (1957). У 1966 захистив кандидатську, у 1986 — докторську дисертації. Працював старшим викладачем кафедри історії української літератури (1957), доцентом (1968), професором (1988) кафедри історії української літератури КДУ, завідувачем кафедри історії української літератури КДУ (1988—1996), деканом філологічного факультету Київського університету (1986—1991).
Був головою вченої та спеціалізованої рад з питань філології, редагував газету «Київський університет» та наукові вісники з питань філології, журналістики, історії. Брав участь у славістичних міжнародних конгресах, виступав з лекціями в Росії, Грузії, Польщі, Хорватії, Молдові, Німеччині, Канаді, США, Китаї, Тайвані, Данії та інших країнах.
У 1988 році став ініціатором створення Українського національного гуманітарного ліцею (нині УГЛ Київського національного університету імені Тараса Шевченка), а на початку 90-х років — Української гімназії у Сімферополі.
Лауреат 1-ї премії Всесоюзного конкурсу «Кращий педагог і вчений» (1988). У 1990 році заснував Міжнародну асоціацію «Інститут українознавства» (тепер «Україна і світове українство»).
Був серед засновників Республіканської (РАУ, віце-президент) та Міжнародної Асоціації Україністів, Конгресу української інтелігенції, заступником голови Української Ради Миру, членом правлінь Товариства «Україна і світ», Педагогічного товариства імені Григорія Ващенка, Колегії Головного управління освіти і науки Київської державної адміністрації, історичних товариств США та Москви.
У січні 1992 року на чолі з Петром Кононенком розпочав роботу Інститут українознавства — нині Національний НДІ українознавства і історії Міністерства освіти і науки України – визнаний у світі науково-освітній заклад, що органічно співпрацює з науково-педагогічними центрами всієї України, а також Австралії і Бразилії та Великої Британії, Грузії, Польщі і Латвії, Франції і Німеччини, Японії і Китаю, Словаччини, Болгарії й Казахстану, інших країн світу (директором був у 1992-2013 роках).
Петро Петрович поет, прозаїк, драматург, автор 33 монографічних видань, підручників і посібників для середньої та вищої школи, понад 600 статей, оглядів, рецензій, які перекладені українською, англійською, грузинською, болгарською, іспанською, німецькою, польською, російською, хорватською та іншими мовами. Підготував понад 30 кандидатів і 10 докторів наук.
Петро Кононенко удостоєний Міжнародної премії імені Йогана Гердера, премій – імені Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Івана Огієнка, Олександра Білецького та інших; нагороджений – орденами, в тому числі «За заслуги» 3-го (1996), князя Ярослава Мудрого 5-го (2006) ступенів; медалями, в тому числі товариств «Просвіта» та «Україна і світ», грузинською імені Патіашвілі.
Петро Петрович брав активну участь у заходах Чернігівського земляцтва та його Бобровицького відділення
Висловлюємо найщиріші співчуття рідним і близьким Петра Петровича Кононенка. Світла пам’ять про Петра Петровича назавжди залишиться у наших серцях.
Прощання з Петром Петровичем Кононенком відбудеться 1 березня 2024 року о 14:00 у ритуальній залі Київської міської клінічної лікарні № 6. За адресою: проспект Любомира Гузара, 3, корпус 7.
Рада ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво»