Земляки, земляцтво, бойове братство –
поняття, що несе в собі одну енергію
життя та родинності.
Чернігівське земляцтво – тому приклад.
Земляки
Земляки –
В цьому словіі багато любові,
Бо земля,
Як і мати нас гріє одна,
Земляки –
Це – як рідні по вірі та крові,
Це – Чернігівські далі та рання весна.
Це – щось дуже велике
На щирість та гідність,
Це – коріння, що через роки
Проросте в поколіннях,
Їх віра та совість,
Стануть руслом життя,
Як і русло ріки.
Земляки –
Це – земля, це – стежки,
Двір де мати, що чекає завжди,
Творить вічність, любов,
Проклинає всіх тих,
Що все мріють стріляти
І сльозами змиває з землі її кров.
Земляки –
Це – цілюща енергія, пам’ять,
Без якої ми поле сухе, в бур’янах,
Земляки –
Це – все те – коли хочеться плакать,
Що як пісня лунає в прожитих літах.
ЗЕМЛЯКИ –
В цьому слові багато любові,
Бо Земля як і Мати нас гріє одна,
Земляки –
Скільки райдуги світиться в слові,
Нехай завжди в їх душах, співає Весна!
Володимир КРАСЮК, учасник бойових дій, чорнобилець, письменник, поет, заслужений працівник культури України
Особисто просила розмістити на сайті дану присвяту.
Важливим в цій ситуації, щодо присвяти Чернігівському земляцтву, є те, що Володимир Красюк не вихідець з Чернігіво-Сіверського краю. Але це говорить про те, що ми таки міцна громада, дружна та велика громада, якщо нас бачить Україна.
Можна написати цілу поему-подяку за створення громадської організації “Чернігівське земляцтво”, тим паче, що ось уже на носі 20-та річниця створення, це щира і велика вдячність засновникам – корифеям землякам-чернігівчанам, і, перш за все, голові Віктору Ткаченку та його надійним помічникам і вірним друзям, за збереження громади, за її зміцнення та згуртованість.
А я навіть був присутнім там, де вперше прозвучав цей вірш! Київська гімназія №34 “Либідь” ім. В.Максименка