Сумна новина сьогодні облетіла всі куточки України про те, що на 92-му році життя перестало битися серце активіста «Земляцтва буковинців у місті Києві «Буковина» – найвидатнішого оперного співака, багаторічного головного режисера Національної опери, професора Національної музичної академії України (НМАУ) імені Петра Чайковського, академіка Академії мистецтв України, народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України Дмитра Михайловича Гнатюка.
У минулому році в НМАУ відзначили 90-річчя знаменитого баритона. Хоча 2016–й був не простим для Дмитра Михайловича, але він мужньо боровся з хворобою. Смерть митця – важка втрата для всього мистецтва нашої країни, для земляцької громадськості, а його ім’я ще за життя вписано до золотої скарбниці національної культури.
Дмитро Гнатюк був першим виконавцем хітів 1960-х (легендарних пісень «Два кольори» та «Мій Київ»). На оперній сцені він створив такі самобутні образи, як Остап, Микола («Тарас Бульба», «Наталка-Полтавка» Миколи Лисенка), Петруччіо («Приборкування норовливої» Віссаріона Шебаліна), Мазепа, Онєгін («Мазепа», «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського), Демон («Демон» Антона Рубінштейна), Фігаро («Севільський цирульник» Антоніо Россіні), Ріголетто («Ріголетто» Джузеппе Верді) та інші.
Виступав як концертний співак, гастролював за кордоном (Англія, Угорщина, США, Канада, Росія, Португалія, Німеччина, Австралія, Нова Зеландія та інші країни). Записав 15 платівок, 6 компакт-дисків. Всього у концертному репертуарі Дмитра Гнатюка було понад 85 творів національної та світової класики – від буковинця Сидора Воробкевича до австрійця Йозефа Гайдна.
Як режисер-постановник поставив понад 20-ти вистав, зокрема «Князь Ігор» Олександра Бородіна, «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, «Золотий обруч» Бориса Лятошинського, «Мазепа» Петра Чайковського, «Війна і мир» Сергія Прокоф’єва, «Севільський цирюльник» Джузеппе Россіні та інші. Дмитро Михайлович багато років працював головним режисером Національної опери, викладав у НМАУ.
Якби зібрати всі букети квітів, які подарували співакові під час творчої діяльності, то це була б територія безкрайнього поля! Якби виміряти довжину всіх доріг під час гастрольних поїздок (літаком, поїздом, автобусом, автомобілем), які за життя здолав Дмитро Михайлович, то, певно, можна було б досягти сонця. Якби зібрати разом усі публікації різними мовами, присвячені його виступам в Україні та на різних континентах, то вийшло б багатотомне видання. Він співав для перших осіб держав і у простих сільських будинках культури по всій Україні, а також у багатьох престижних залах зарубіжних країн. І завжди були овації!
В одному з останніх інтерв’ю Дмитро Гнатюк сказав: «Я вступив у зиму свого життя. Але я прожив його змістовно, не розтрачав його на дурниці й пустощі. У моїй долі були і голод, і холод, і страшна війна, і безвихідь. Та коли ти маєш мету і добиваєшся її здійснення, коли вдалося зробити щось талановите, дякуй Богові, що не змарнував своє життя»…
Ми висловлюємо щире співчуття родині, друзям, колегам, землякам Дмитра Михайловича.
Рада Товариства «Чернігівське земляцтво» в місті Києві