15 січня, в столичному МВЦ, що на Броварському проспекті, відбулося 20-е ювілейне зібрання Чернігівського земляцтва у Києві.
На урочистий захід прибули голова обласної держадміністрації Валерій Куліч і голова обласної ради Ігор Вдовенко, керівники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування районів області, міські голови, народні депутати України нинішнього та попередніх скликань, які народилися на Чернігівщині, радник Київського міського голови, керівники земляцьких об’єднань областей у місті Києві, керівник Чернігівського земляцького об’єднання у Москві, святі отці, представники бізнесових структур і засобів масової інформації.
З нагоди урочистостей було розтиражовано черговий випуск земляцького часопису «Отчий поріг» і ювілейний значок. Численні делегації та поважні гості оглянули виставки.
Офіційну частину розпочали з перегляду документального фільму про історію діяльності земляцтва. Потім голова земляцтва Віктор Ткаченко виступив з короткою промовою, яку завершив запрошенням на сцену земляків, що стояли біля витоків земляцтва та тих, хто підтримав об’єднання.
Затим хвилиною мовчання вшанували пам’ять земляків – учасників перших зборів, які пішли з життя.
Від земляків з Чернігівщини виступили голова облдержадміністрації Валерій Куліч і голова облради Ігор Вдовенко. Вони також вручили Віктору Ткаченку подарунки земляцтву, а Валерій Петрович вручив Віктору Вікторовичу ще й Почесну грамоту Чернігівської обласної державної адміністрації.
Від Київського міського голови Віталія Кличка привітання зачитав його радник Микола Колесник.
Від Асоціації земляцтв України привітали: голова Рівненського земляцтва Микола Якимчук, голова Сумського земляцтва Іван Рішняк, заступник голови Закарпатського земляцтва Орест Климпуш, заступник голови Івано-Франківського земляцтва Лариса Гриджук. Після привітання вони вручили Віктору Ткаченку подарунок Чернігівському земляцтву.
Також у ході зібрання відбулася традиційна церемонія підписання Угоди про співпрацю між Чернігівською обласною державною адміністрацією, Чернігівською обласною радою і Радою товариства «Чернігівське земляцтво» у Києві на 2016 рік.
Угоду скріпили підписи голови Чернігівського земляцтва Віктора Ткаченка, голів Чернігівської обласної ради Ігоря Вдовенка та облдержадміністрації Валерія Куліча.
Після офіційної частини всі учасники урочистостей отримали змогу неформально поспілкуватися у ході дружніх зустрічей земляків по «куренях» та ще й налагодити зв’язки.
Олексій ОРЄХОВИЧ
Завдяки керівництву Чернігівського земляцтва та меценатській роботі його активу 15 січня 2016 року наша земляцька організація відсвяткувала своє двадцятиріччя. Честь і хвала всім членам Чернігівського земляцтва та небайдужим чернігівчанам! Багато позитивних і емоційно насичених вражень залишається в душі після подібних заходів. Спасибі за це організаторам та всім знайомим і не знайомим землякам! На цьому святі були присутні сотні поважних громадян України, представників влади колишньої і теперішньої, нашими гостями були відомі на Чернігівщині та в Україні люди, але, на жаль, не було, умовно, на цьому святі наших земляків-чернігівчан, що загинули захищаючи незалежність нашої країни на сході від агресії Російської федерації у 2014-2015 роках, були відсутні й ті хлопці, що зараз, ризикуючи своїм життям, знаходяться в промерзлих окопах, завдячуючи яким, ми, власне, і можемо спокійно святкувати та насолоджуватись своїм звичним мирним життям. Може було б потрібно вшанувати пам`ять сто тридцяти семи наших загиблих хвилиною мовчання та оголосити, що одним із завдань найближчим часом має стати турбота про їхні родини? Невже це потребує багато коштів і часу? Ні це тест для нас з вами. Нехай кожен сам собі дасть результат. Вічна пам’ять загиблим і низький уклін їхнім сім’ям!
Багато було сказано про любов до Чернігівської землі і до України в цілому, але чомусь, з невідомих для мене причин, ніхто і ніяк не сказав про воєнні дії, що тривають зараз на сході України, які підтримує Російська Федерація. Верховна Рада України прийняла закон, в якому Російська Федерація названа державою-агресором по відношенню до України, а ми обережно та сором’язливо це замовчуємо. Чому? Що у нас є своя особлива думка? Якщо так – то яка? Що про нас скажуть наші онуки та правнуки? А щоб сказали наші козацькі пращури до яких ми так любимо звертатись і яких ми так шануємо? Для того, щоб не бідкатись, не тужити над поразкою і в черговий раз нашої історії не бути в складній ситуації треба прагнути до перемоги. Звичайно, наша громадська організація поза політикою, але потрібно бачити межу – різницю між своїми політичними уподобаннями і питанням захисту України, про любов до якої багатьма, і так багато, було сказано. Звична теза про складну ситуацію в державі та, що всі про неї знають – нічого не варта. Складна ситуація у нас уже не перше століття. Однак, далеко не всі знають чи не всі хочуть знати, а дехто і не розуміє цю, власне, складну ситуацію. Складна ситуація в державі це одне, а небезпека самого існування цієї держави – зовсім інше. Навколо цього ми всі повинні згуртовуватись, об’єднувати свої зусилля хто чим може. Слова та дії спрямовані на захист і зміцнення своєї Батьківщини це і є найвищий прояв любові до своєї землі. Все решта це балачки. За якими можна сховати що завгодно, свідомо чи не свідомо.
Якщо цього немає, то виникає багато питань. Коли горить хата, то не розставляють стільці, щоб зручно сидіти. Я навмисно не хочу коментувати всі інші питання, що були порушені, або не були, всі інші пропозиції, що були враховані, або не були, і таке інше. Нехай коментують інші, але про те, що написав я не зміг промовчати. Ні влада, ні політики тут до цього не причетні. Все це ми, і я, в тому числі. Прошу без образ, мої земляки, зрозуміти правильно.
Важко не погодитись з думками та висновками пана Сергія Ковтуна. Дійсно, треба було вшанувати хвилиною мовчання пам’ять загиблих земляків-чернігівців і те, що цього не було зроблено, є явним промахом організаторів заходу. Ситуацію можна хоч в деякій мірі виправити, допомагаючи сім’ям загиблих, це буде реальна допомога. Наше земляцтво хоча і поза політикою, але хочеш-не хочеш, вона нас не обминає. І бути поза політикою не означає захищати Україну та все українське, називати речі своїми іменами і не боятися не бути “політкоректними”: бидло називати бидлом, дурня-дурнем, ворога-ворогом і таке інше. Наша сила в правді, в тому числі і у правдивих визначеннях і оцінках.
Відгуків про обговорювану подію буде багато. Це означає, що проведена велика робота, але не все враховано. Звичайно, про загиблих захисників Вітчизни забувати не треба. Однак, причина неврахування “їх умовної присутності та вшанування пам’яті хвилиною мовчання” відома тільки головному сценаристові ювілейного зібрання земляцтва. Можливо, був розрахунок на те, що на “зустрічах у “куренях” все буде враховано. Зокрема, ми так і зробили. Проте найбільше обурення серед земляків, і особливо поважного віку, викликав фільм. На їх думку, фільм був знятий не до 20-річчя земляцтва, а до ювілею однієї людини чи до якоїсь події невеличкої групи людей. У фільмі земляки “побачили воза, на якому сидять візники, а “робочі конячки” залишились десь поза кадром”.
Дуже велика робота була виконана активом Товариства за 20 років його існування: відновлені храми, споруджені пам’ятники та пам’ятні знаки, встановлені пам’ятні та меморіальні дошки, видані календарі та книги, поверненні імена із забуття, підтримувалась обдарована та творча молодь, надавалась благодійна допомога землякам, а також багато-багато інших добрих справ. І все це зроблено завдячуючи небайдужості багатьох наших земляків. А головне – земляцтво об’єднує не тільки чернігівчан різних конфесій і політичних поглядів, а й ще виступає об’єднуючим всіх земляцтв областей і регіонів України. Якби наша держава всі роки незалежності працювала хоча б так, як Чернігівське земляцтво, то й результати були значно кращими.