Хто, якщо не він?

Кожен у своєму житті хоче зробити щось важливе, що дозволить відчувати себе людиною.

Так і Володимир Ілліч Саченко, який своєю самовідданою працею і щирим вболіванням за долю свого села та району намагається залишити слід на землі.

Він очолює Козелецьке відділення земляцтва ось уже 7 років. Будучи родом із села Лемеші та останнім часом, працюючи головою Ради асоціації «Ліга машинобудівників і роботодавців України «Укрмашбуд», а в минулому заступником Міністра промислової політики України – директором Департаменту тракторного та сільськогосподарського машинобудування, згуртовує земляків у Києві, щоб активно допомагати Козелецькому району.

Цікавим у роботі відділення є те, що столичними земляками-козельчанами створені професійно орієнтовані групи юристів, медиків, господарників. Сильною ланкою відділення є група молоді, яка веде організаційну роботу з дітьми у Козелецькому районі. Тому на зустрічах з керівниками таких груп ведеться активне обговорення нагальних питань.

CB04924E

Нещодавно актив відділення збирався для того, щоб уточнити заплановані дії на поточний рік. Підсумовуючи зроблене, учасники зібрання один за одним вносили пропозиції про майбутні справи.

E085481D

Серед присутніх був Олександр Розумовський, нащадок роду Кирила Розумовського. Впродовж останніх двох років він спілкується з козельчанами, а нині приїхав до України, щоб продовжити участь у відновленні, реставрації та відбудові об’єктів культурної спадщини України та таким чином своєю підтримкою допомогти людям у цей скрутний час не втратити віру у вищі духовні цінності.

323C6065

У своєму зверненні до земляків він наголосив: «Я вдячний Богу за те, що познайомився з козельчанами, з Чернігівським земляцтвом. Я радий, що ви зберегли український дух, що ви спілкуєтесь, що відроджуєте свою землю. Будьте ближче один до одного, віддаючи свою любов і тепло. Мої вчинки продиктовані християнським стремлінням у любові до ближнього. Тут моє коріння, пам’ять про тих, хто навчав мене мудрості, хто вчив мене жити. Душі предків примушують мене так вчиняти. Це мій обов’язок перед рідною землею і людьми в плані допомоги та підтримки християнських цінностей. Потрібно цінувати саме життя та позбавлятися від ненависті, осуду і образ».

266491FE

Конструктивні пропозиції та тепле спілкування з однодумцями вселяють впевненість, що все намічене буде зроблене якнайкраще.

C6A4513D

Ганна СКРИПКА

Фото автора

Опубліковано у Інше. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.