Ще років з двадцять тому вона не думала, що мала батьківщина так манитиме її до себе, трепетною ніжністю та ностальгією озиватиметься в творчості зі сторінок книг її поезій, зі шпальт газет, в які вона дописувала, лунатиме з її вуст на творчих зустрічах. В Требухові на Броварщині, де вона живе і працює вже понад 45 років, навіть ревнують жінку до її Антонівки у Варвинському районі на Чернігівщині, а вона не стомлюється повторювати:
Антонівко, Антонівко моя,
І чебреці, і пісня солов`я,
Ліси, поля, і журавний клин,
І Удаю спокійний переплин.
Колись це був для мене центр Землі,
Там чеберяли ніженьки малі,
У перший клас пішла там залюбки,
У травах росяних були стежки…
Незабутня, хвилююча зустріч відбулася на передодні травневних свят у поетеси Надії Кольцової з учнями, вчителями та представниками громадськості села Антонівка. А ще прибула і делегація учнів, педагогів та бібліотекарів із Варви, яку очолила голова Варвинської ради ветеранів Марія Качаєва. Це був творчий звіт авторки семи збірок поезії, багатьох прозових творів, члена Національної спілки журналістів України, бібліотекаря філіалу №8 Броварської ЦБС Надії Кольцової перед земляками. До речі, Надія Тимофіївна – лауреат Броварського районного конкурсу авторської пісні 2010 року, нагороджувалася відділом культури Броварської райдержадміністрації дипломами І ступеня в 2011, 2012, 2014 роках за авторську поезію на конкурсах «Перо натхнення», а в березні 2015 року провела майстер-клас для читців на сцені районного Будинку культури. В 2014 році за активну громадську та творчу діяльність нагороджена Почесним знаком Товариства «Чернігівське земляцтво» в місті Києві.
Дорогу гостю антонівські школярі вітали гімном школи, слова до якого написала директорка навчального закладу Тетяна Стеценко. Тетяна Анатоліївна відкрила свято і надала слово гостям. На творчу зустріч у рідну школу Надія Кольцова прибула не сама, а з донькою Оксаною, яка написала музику до багатьох її пісень, подругою Людмилою Чебіною, керівником Броварського ансамблю «Ентузіасти», двоюрідною сестрою Надією Каленіченко та чоловіком Леонідом.
Після короткої розповіді про життєвий і творчий шлях поетеси присутні поринули у світ поезії та музики. Схвильована емоційно Надія Кольцова на одному диханні з великим задоволенням і натхненням напам`ять декламувала свої вірші про рідне село, школу, друзів, Варвинщину, ріку дитинства – Удай. Особливо хвилюючими були слова про батьків, які понад 30 років вчителювали в Антонівці, та і портрет самої Надії висить на Дошці пошани в коридорі школи, адже вона закінчила її з відзнакою в далекому 1966 році.
Напередодні свята – 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі присутні почули щемкі слова поезій «Ветерани», «Трофейна ложка», «Неповернувся батько твій з війни». Останнього вірша авторка присвятила двоюрідній сестрі Надії Каленіченко, присутній на заході, батько якої загинув на фронті у 1944 році, що:
…Пішов з життя красивим, молодим,
Ніхто не знає, де його могила.
Війна вривалась смерчем в кожен дім
І «похоронки» щедро так носила.
Не колихав колиску він твою,
Не розминувся на фронтах з бідою, –
Загинув у смертельному бою,
Залишилась ти, Надю, сиротою…
Плаче розтривожена жінка, що не знала батьківської підтримки та турботи, витирають сльози і інші присутні жінки в залі.
А далі Надія Кольцова переходить до поезій про страшне та непередбачуване сьогодення, бо:
В Україні знов фронтовики,
Війна, розруха, біженці і вбиті.
Вірш закінчується словами:
Ми переможемо ! Слава Україні !
І діти дружно вигукують: Героям слава !
Потім у виконанні поетеси, її доньки Оксани та авторки цих рядків прозвучали пісні на слова Надії Кольцової музику Корнійко «Батьківське село» та «Помоліться, мамо!» Боєць, який загинув у бою під Слов`янськом, «просить» згорьовану матір:
На Донбасі відгудуть гармати
І позасипають всі рови,
Із фронтів повернуться солдати,
А мене не виглядайте Ви.
Не виходьте ж, мамо, на дорогу,
Ваших сліз не бачить хай ніхто,
Помоліться, мамо, краще Богу
За усіх, хто не прийшов з АТО.
Принишкли, уважно слухаючу пісню, діти, жінки не стримували сліз, а 26-річний голова села Віталій Якименко, який нещодавно повернувся з АТО, розтривожений спогадами про нещодавні запеклі бої, вийшов із зали.
Потім вірші Надії Тимофіївни читали школярі, виступили 82-річна Лідія Ягова – вчителька мови та літератури поетеси, голова Варвинської ради ветеранів Марія Качаєва, нинішня вчителька української мови та літератури Галина Жежела, прочитала свою присвяту землячці директор школи Тетяна Стеценко. Хлопчики вручили квіти шановній гості, а вона щедро обдаровувала своїми збірками поезій дорослих і дітей, а ще вручила педагогам свій авторський диск, – це проект «Кличуть вірші», в якому авторка напам`ять читає поезії відомих українських поетів: Грицька Чупринки, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Миколи Сома, Леоніда Горлача, Дмитра Іванова, Віктора Баранова та власні. Проект присвячений 20-ій річниці створення Товариства «Чернігівське земляцтво» в місті Києві і закликає вивчати та любити українську мову і літературу, знати твори своїх земляків.
Спілкуванням у неформальній обстановці закінчився цей захід у Антонівській школі, всі присутні сфотографувалися на згадку про цікаву зустріч.
Людмила ЧЕБІНА, голова Ради бібліотечного активу Центральної районної бібліотеки м. Бровари Київської області