Історія поневірянь мумій Лизогубів

Під час підготовки фільму «Седнів таємничий. Мандри мумій Лизогубів» доля звела нас зі співробітниками Національного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська лавра». Саме там опинилися декілька мумій цього славетного українського роду після того, як у 1924 році була відкрита родинна усипальниця Лизогубів у підвалі Воскресенської церкви. У двох криптах (північна та південна) було виявлено 44 мумії.

Доля практично кожної з них наразі невідома. Але за допомогою інформації, яка зберігається у Києво-Печерській лаврі, вдалось дещо пролити світло на це питання. Ще трішки інформації додав подарунок колишньої директорки Музею гетьманства Галини Ярової, яка подарувала Садибі родини Лизогубів оригінальні документи щодо цього питання та ще про одну відому постать Седнева – Гриця Золотюсінького.

Зібравши в єдине усі ці матеріали та матеріали чернігівського археолога і спелеолога Володимира Руденка, архітектора Василя Безякіна, седнівського краєзнавця і колекціонера Данила Юхимовича Кисіля були виготовлені банери.

Наразі ці матеріали уже розміщені у підземеллі Воскресенської церки поряд з похованням представника родини Лизогубів.


Андрій КУРДАНОВ, Валерій ДЕМЧЕНКО

Опубліковано у На Чернігівщині, У відділенях | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

2 коментарі до Історія поневірянь мумій Лизогубів

  1. Гейдріх коментує:

    Дуже цікава й варта уваги тема!
    Авторам спасибі – низький уклін!
    За світлини окрема подяка.
    Десь би то вони мали бути в кращій якості.
    Неодмінно опублікуйте, як знайдете: бо це ж такі відомості про український історичний костюм козацько-гетьманської епохи!!!

  2. Гейдріх коментує:

    …Фільм також, доречі, дуже добрий!
    В нас би так усяка історична загадка мала бути зафільмована.
    Авторам фільму та всім, хто знімався, і гледить пам’ятки Седнівської (як і української старовини взагалі) – низький уклін!
    З великою душею розповіли. це добре видно.
    Відчувається і дуже зобов’язує!
    Конче треба, щоб молоде покоління в цих самих традиціях старанно наслідувало старших – хоч би як ці традиції, може не виглядали б “несучасно” чи “неяскраво”!
    Однак як же мало в нас бадьорої ІСТОРИЧНОЇ музики – типу маршів – із козацької епохи!
    Невже не було в нас і геть не збереглося інших мелодій, крім сумних – величних та бадьорих (а не як псалми)?!

Залишити коментар до Гейдріх Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.