Олександр Кістяківський: правник, науковець, громадський діяч

25 січня вітчизняні правознавці вшановують 130-ту річницю з дня смерті видатного українського юриста, професора кафедри кримінального права і судочинства Київського університету Олександра Федоровича Кістяківського. А 20 січня, в центрі Києва на старовинному будинку по вулиці Антоновича, 14-Б, де свого часу мешкала сім’я Кістяківських, за ініціативи голови Менського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво» у місті Києві Миколи Ткача та фінансової підтримки президента Малої академії наук України Станіслава Довгого встановлена пам’ятна дошка людині, що стояла біля джерел вітчизняного правознавства.

З вітальним словом виступив український поет і етнолог, професор, голова Менського відділення Чернігівського земляцтва Микола Ткач:

– Ми зібралися на честь відкриття пам’ятної дошки видатному українському правнику, ординарному професору Київського університету, автору першого підручника кримінальної справи і упорядникові відомої праці «Права, за якими судиться малоросійський народ», також громадському діячеві старої громади, батькові видатних синів – Ігоря, Володимира і Богдана, які разом з Володимиром Вернадським започаткували Академію наук – Олександру Федоровичу Кістяківському та його родині, оскільки цей будинок будував він і жила тут його родина.

26A4FE46

Доречним, із знанням справи був виступ директора Інституту держави і права ім. Володимира Корецького НАН України, професора, академіка, доктора юридичних наук Юрія Шемшученка:

– Та подія, яка пов’язана з відкриттям меморіальної дошки, я вважаю, що це пам’ять не тільки Олександру Федоровичу Кістяківському, а і всьому йому сімейству. Велике сімейство було талановитих людей, багато хто з них став визначним правознавцем і зробив значний внесок у розвиток юридичної науки. Серед них був і Богдан Кістяківський, який свої статті підписував «Українець». Демократичне та патріотичне сімейство, і Олександр Федорович багато чого в цьому аспекті зробив. Насамперед, він був великий правник, написав багато праць, хоч прожив відносно небагато, але за цей час немало встиг зробити – вмів працювати наполегливо і результативно.

Особливо теплою та змістовною була промова президента Малої академії наук України, доктора фізико-математичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Станіслава Довгого:

– Сьогодні надзвичайно важлива подія, бо ми відновлюємо пам’ять про нашого земляка. Олександр Федорович народився у селі Городище Чернігівської області, нині це Менський район. Саме там народився мій батько, там виріс я і багато присутніх земляків-чернігівців. Його батько Федір був священиком у знаменитій козацькій Миколаївській церкві, яка входить до пам’ятників світової архітектури.

Олександра Федоровича можна назвати першопочатком славетного роду Кістяківських. Немає такої галузі, яку б не охоплювали його представники. Література, історія, право, фізика, зоологія… Те, що робить сьогодні Чернігівське земляцтво, буде поштовхом для відновлення нашої історії, наших традицій і нашої славної культури.

281FEA1C

Український політик, міністр юстиції України в 2007-2010 роках, народний депутат 4-6 скликань, доктор юридичних наук Микола Онищук навів багато фактів з життя одного із класиків української правничої науки, що запам’яталися всім присутнім.

– Для мене особисто постать Олександра Федоровича, можливо, порівняна з постаттю Івана Огієнка. Кістяківський був надзвичайно талановитою людиною, знав три мови – італійську, французьку, німецьку, і це допомагало йому бути дуже високоосвіченим дослідником. Він писав і видав багато книг, які стосувалися юридичних систем європейських країн у порівнянні з правом, яке тоді панувало на території України, Російської імперії. Нагадаю, що ще в ХІХ столітті він ставив під сумнів доцільність застосування смертної кари і пов’язував цей засіб покарання винятково з соціальними умовами. Ця людина була великим правовим гуманістом. Ще тоді він говорив, що право має захищати гідність людини.

Як завжди промовистими і дієвими були слова українського поета, перекладача, кіносценариста, драматурга, державного і політичного діяча, Героя України Івана Драча, який свій виступ закінчив доречною згадкою і пропозицією для земляків правознавця:

– Організаторам, за чиї кошти робилася пам’ятна дошка, треба згадати Жоржа Кістяківського – українського і американського фізика, помічника Ейзенхауера. Доля його – як доля Сахарова: спочатку бомбу зробив, а потім став боротися за мир. Думаю, ми тільки починаємо цю всю справу, попереду багато роботи.

3CFB7C3C

Яскраві, сповнені поваги до пам’яті Кістяківського слова присутні почули від радника голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Євгена Авраменка, скульптора, автора меморіальної дошки, заслуженого художника України Володимира Щура, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, доктора історичних наук Сергія Білоконя.

E869209D

Тепло виступила і перший заступник голови Ради, виконавчий директор Чернігівського земляцтва Тетяна Літошко, яка зазначила, що київська громада Чернігівського земляцтва налічує понад три тисячі земляків, яким є ким і чим пишатися, згадуючи рідне коріння та досягнення чернігівців.

33CEF1FE

Після молитви і освячення пам’ятної дошки, яке здійснив священик Української Православної Церкви отець Петро, присутніх запросили на круглий стіл, де обговорення постаті основоположника української криміналістики доповнювалися виступами Миколи Ткача, Станіслава Довгого, Івана Драча, Віктора Яцухно з усе новими й новими фактами, ідеями та словами подяки. Попереду в шанувальників пам’яті видатних земляків дійсно багато роботи: люди дедалі більше відчувають потребу збирати й захищати історичну і культурну спадщину України, популяризувати для нащадків її славне героїчне, творче й наукове минуле для не менш славного європейського майбутнього. Навчали українців ще півтора століття тому виборювати власну долю активною громадською позицією в юридично ясних справах такі правники, як Олександр Кістяківський.

E21D29E3

91135AA7

BADCA643

CF24DF1F

AA1687A7

5531E12F

342CBDBD

99A76CC7

D21D082B

Біографічна довідка

Олександр Федорович Кістяківський (26 березня 1833 р., с. Городище Сосницького повіту Чернігівської губернії, тепер Менського району Чернігівської області – 25 січня 1885 р., м. Київ) – український правознавець, історик, археограф і громадський діяч, доктор кримінального права, професор. Навчався в Чернігівській духовній семінарії, закінчив юридичний факультет Київського університету. В 1858 році переїхав до Санкт-Петербурга, служив в Урядовому Сенаті, Міністерстві народної освіти.

У цей час виходять перші наукові публікації Олександра Кістяківського. У 1861–1862 роках він – помічник редактора журналу «Основа». Це перший український журнал, який видавався в Санкт-Петербурзі в 1861–1862 роках і де опублікована його праця «Характеристика російського і польського законодавства про кріпосне право щодо Малоросії», якою він привернув до себе увагу наукових кіл як талановитий дослідник.

З 1864 року – приват-доцент Київського університету. 1867 року захистив кандидатську дисертацію та був обраний штатним доцентом кафедри кримінального права і судочинства.

У серпні 1867 році виїхав у наукове відрядження до Москви і Санкт-Петербурга для вивчення досвіду застосування на практиці судових статутів 1864 року. Результатом відрядження стала докторська дисертація «Історико-догматичне дослідження і недопущення обвинуваченому способів ухилятися від слідства і суду».

З 1869 року Олександра Кістяківського обирають професором кафедри кримінального права і судочинства Київського університету. В 1871 – 1873 роках перебував у закордонному науковому відрядженні – в університетах Відня, Берліна, Неаполя, Рима. До кола наукових інтересів Олександра Кістяківського входили проблеми кримінального права і процесу, судочинства, історії права, кримінології, адвокатури, пенітенціарної практики. Велику науково-дослідну і педагогічну роботу вчений поєднував з адвокатською практикою та громадською діяльністю. Він був присяжним повіреним, гласним Київської думи, головою Київського юридичного товариства, директором Київського тюремного комітету.

Серед основних праць Олександра Кістяківського слід назвати: «Нарис англійського кримінального процесу (за Міттермайєром)», «Адвокатура у Франції, Англії та Німеччині», «Про недопущення обвинуваченому способів ухилення від слідства і суду», «Дослідження про смертну кару».

Олександр Кістяківський – автор «Елементарного підручника загального кримінального права», що витримав три видання.

Названі праці суттєво збагатили юридичну науку. Їх визначальною рисою є прагнення автора до встановлення об’єктивної природи наявних правових інститутів і визначення ефективних механізмів їх використання на користь суспільства. Праця вченого «Молоді злочинці та установи для їх виправлення з оглядом російських установ» (1878) не втратила актуальності й нині. У кожному правопорушнику Олександр Кістяківський бачив насамперед людину, яку треба виправляти здійсненням доцільних заходів, оскільки «і найбільший злочинець здатний до виправлення». Він застерігав, що три чверті злочинців – це жертви неправедного суспільного життя.

Найвагоміший науковий внесок Олександра Кістяківського у формування української правової системи – його багаторічна праця зі збирання, систематизації та опублікування зі своєю передмовою видатної пам’ятки права та правової думки, першого кодексу українського права – «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1879).

Магістерська дисертація Олександра Кістяківського – «Дослідження про смертну кару» – не втратила актуальності й зараз: вона була тричі перевидана, на неї посилаються як у наукових працях, так і в дискусіях на цю тему. Автор був проти її застосування: «смертна кара не тільки не сприяє громадської безпеки, не тільки не стримує від злочинів, але має погані сторони, які чужі всім іншим покаранням».

Свою відданість служінню правопорядку та юридичній науці Олександр Федорович Кістяківський передав своїм синам – Богдану, Володимиру та Ігорю, які також стали відомими юристами.

Сергій КУТНЯКОВ

Опубліковано у Інше. Додати до закладок постійне посилання.

1 коментар до Олександр Кістяківський: правник, науковець, громадський діяч

  1. Шана Миколі Михайловичу Ткачу за його наполегливість і терпіння з увіковічення пам’яті нашому видатному земляку Олександру Кістяківському! Скільки він пройшов бюрократичних кабінетів … Скільки потратив сил і нервів для того щоб все-таки це відбулось. А скільки йому довелось почути відмов, коли заводив мову про фінансування. В Менському відділенні Чернігівського земляцтва є і заможні, і при високих посадах, що, за бажання, одним лише словом чи дзвінком могли б допомогти Миколі Михайловичу. Але ж, звичайно, вони не бачили в цьому своєї вигоди, а без власної вигоди вони вже не можуть, оскільки, так уже звикли. Наприклад, Мироненко, сам з Березного, пристидив, що до нього звернулися з таким проханням – “я зараз в Трусковці відпочиваю, а ви мене турбуєте, і взагалі – треба на бронежилет збирать, а не на якусь там дошку…”. А Сергій Садовий, який очолює департамент благоустрою при КМДА, після того як почув про прохання посприяти у фінансуванні, то в подальшому став уникати не тільки зустрічей, а навіть не піднімати слухавку. Ну що ж, шановні земляки-можновладці, обійшлись і без вас, а ви зрозуміло занадто зайняті та стурбовані в пошуках власної вигоди, хай вам щастить, до пори …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.