15 грудня виповнюється 125 років від дня народження нашого видатного земляка Бориса Леонідовича Смирнова. Продовження
10 грудня 2016 року зупинилося серце нашого земляка Андрія Григоровича Кочура.
Прощання та поховання відбудеться у вівторок, на Андрія, з 10:00 до 12:00 в Ірпені по вулиці Кочура, 12. Продовження
До Сосницького відділення столичного Чернігівського земляцтва впродовж усіх років його існування вступають переважно ті, хто небайдужий не тільки до проблем сосничан у Києві, а й має бажання всіляко допомагати рідному Довженковому краю. Продовження
Сосниччанин Олександр Кущев віднедавна поділяє своє життя на два етапи– до і після участі у військовому конфлікті на сході країни (чи, як каже мужній оборонець, війни). Йому пощастило повернутися додому живим. Та Олександр зізнається, що тепер він зовсім інша людини: знає ціну кожній миті життя, ціну бойовому братству і гіркоту непоправних втрат. Продовження
Шановні військовослужбовці,
працівники Збройних Сил України!
Дорогі ветерани!
Сердечно вітаємо вас із Днем Збройних Сил України, з їх 25-річчям. Продовження
Хто зберіг любов до краю
І не зрікся роду,
Тільки той віддав всю душу,
Все, що зміг, народу. Продовження
7 грудня о 15 год. у конференц-залі Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка (просп. Миру, 41) відбудеться презентація-обговорення книги чернігівських дослідників Сергія Горобця та Сергія Бутка «Хроніки війни більшовиків з українським народом. Голодомор 1932-1933 років на Чернігівщини: виконавці злочину».
За додатковою інформацією звертатися:
Ірина Каганова, тел. (0462) 77-51-57
У світ вийшов №12 (180) газети «Отчий поріг».
Майже місяць у засобах масової інформації України та Чернігівщини йшлося про виявлення в Сосницькому районі Чернігівській області звалища небезпечних відходів, а потім все затихло. Продовження
Усім добре відомі слова з популярної авторської пісні: «Не старіють душею ветерани». Мені чомусь здається, що вони якраз про жителя села Велике Устя, ветерана Другої світової війни – Івана Івановича Давиденка. Він у свої неповні 96-ть ще держиться молодцем, читає газети, в тому числі й земляцький «Отчий поріг», цікавиться життям, радо зустрічає гостей – синів і доньку з сім’ями, які мешкають далеченько від батька, а також учнів з місцевої школи, для яких завжди приготовані цукерки й розповідь про ті страшні роки. Та це ще, мабуть, і тому, що проживає він з найменшим сином Володимиром та невісткою Галиною. Відчуває їхнє постійне піклування та підтримку. Продовження
