Серед густих, порослих вербами та лозами берегів тихо несе свої води до сивочолого Дніпра наша красуня Десна. Уже давно не чутно гудків пароплавів, все рідше лунає на берегах Десни дитячий сміх, та й піщаних пляжів становиться все менше, не зринає раз у раз риба, а, забрівши у воду, не відчуваєш, як мальки ніжно лоскочуть тобі ноги. Складається враження, що ріка знаходиться в глибокій задумі. А, можливо, вона повертається до свого первісного стану? Продовження
FaceBook
Останні коментарі
- Анатолій Пінчук до УКРАЇНА ЄДИНА – ВІД ДОНЕЦЬКА ДО ЧЕРНІГОВА !
- Анатолій Пінчук до БЕРЕГИНІ ПІСНІ
- Анатолій Пінчук до НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗЕЮ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ УКРАЇНИ – 50 РОКІВ !
- Олександр Пухкал до З ДНЕМ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ !
- Олександр Пухкал до Вітаємо Пухкала Олександра Григоровича з високою нагородою
-
Недавні записи
