Пам’ятаймо!

Коновалов Олексій Ігорович

Народився 31 січня 1970 року в Чернігові, де мешкав до 6-річного віку. Перші шкільні роки пройшли в російському місті Тольятті Самарської області, де на той час жили батьки, там він навчався у школі з 1976 по 1983 рік. 1983-го родина переїхала до Чернігова. Навчався в середніх школах № 9 та № 15 міста Чернігова. Продовжив навчання у Чернігівському професійно-технічному училищі № 5.

З 1988 року — у лавах Збройних Сил. 1992 року закінчив Київське вище військове інженерне училище зв’язку  за спеціальністю «інженер електрозв’язку». Служив у військовоповітряних військах.  2003 року, після 16 років військової служби, звільнився в запас у званні капітана.

Нетривалий час працював охоронцем, згодом разом з товаришем зайнявся підприємництвом, налагодив виробництво пристроїв, які дозволяли удосконалити користування інтернетом. Після закриття цієї фірми працював інженером у сфері автоматизації заводів. Їздив на заробітки до Польщі. Знав польську, французьку, англійську мови.

Учасник Революції Гідності.

24 квітня 2014 року як доброволець призваний за частковою мобілізацією до лав Збройних Сил України. Капітан, командир 2-го стрілецького взводу 13-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-1».

З травня 2014 року брав участь в АТО на сході України.

Загинув 12 червня 2014 року поблизу села Велика Чернігівка Станично-Луганського району Луганської області.

Похований 16 червня 2014 року в Чернігові.

Указом Президента України № 103 від 21 березня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

В пам’ять про Олексія Коновалова у вересні 2015 року на будівлі Чернігівського ліцею № 15 встановлений барельєф, а у вересні 2016 року – меморіальну дошку

Джерело: Чернігівський історичний музей імені Василя Тарновського

Читайте також:

Коновалов Олексій Ігорович — Вікіпедія

Коновалов Олексій Ігоревич – Книга пам’яті загиблих

Опубліковано у Вшанування пам'яті, Герої не вмирають | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.