Бруй Микола Віталійович
Народився 6 березня 1986 року в Чернігові.
Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 21 (2003) та Чернігівський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка (2008) за спеціальністю «вчитель історії, практичний психолог у закладах освіти».
Учасник Революції Гідності.
Призваний до Збройних Сил України у березні 2014 року. Старший солдат, гранатометник 2-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти механізованого батальйону 1-ї окремої танкової бригади.
Загинув 26 липня 2014 року поблизу села Красне Краснодонського району Луганської області (Луганський аеропорт).
Похований 4 серпня 2014 року в Чернігові.
Чернігівська обласна рада на ХХІ сесії шостого скликання 18 вересня 2014 року прийняла рішення про порушення клопотання щодо присвоєння Миколі Брую звання «Герой України» (посмертно).
Указом Президента України № 270 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Нагороджений посмертно нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту», медаллю Української православної церкви Київського патріархату «За жертовність і любов до України», народною відзнакою «Лицарський хрест добровольця».
В пам’ять про Миколу Бруя у вересні 2015 року на будівлі Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 21 встановлена меморіальна дошка.
На честь Миколи Бруя та загиблих воїнів 1-ї танкової Сіверської бригади в 2017 році в смт Гончарівське встановлений меморіальний знак.
Джерело: Чернігівський історичний музей імені Василя Тарновського
Читайте також:
Бруй Микола Віталійович — Вікіпедія