27 січня у Військово-історичному музеї – відділі Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського до Міжнародного Дня пам’яті жертв Голокосту відкрилася виставка «У житті та смерті вони назавжди з нами. Тліном не взялось…». У назві поєдналися рядки з «Ізкору» – єврейської поминальної молитви в пам’ять про шість мільйонів євреїв, які загинули під час Катастрофи, та вірша Миколи Бажана «Яр» про трагедію Бабиного Яру, якій у вересні 2016 року виповниться 75 років.
У своєму виступі директор Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського Сергій Лаєвський підкреслив, що ксенофобія у всіх її проявах завжди несла небезпеку, і особливо актуально пам’ятати про це в наш час.
Голова Чернігівської обласної єврейської громади Семен Григорович Бельман зауважив, що в історії Голокосту досі лишається багато білих плям та складних тем і дослідники мають зробити все можливе для правдивого донесення людям історії Голокосту.
На виставці демонструються матеріали про трагедію Голокосту, надані Українським інститутом Голокосту «Ткума», Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр», Державним архівом Чернігівської області, Обласним науково-методичним центром охорони культурної спадщини.
Вперше експонується парохет з музейного зібрання – велика завіса, що закривала нішу Арон Гакодешу (вівтарної шафи). Він датується першою половиною XIX століття. Під час Другої світової війни була знищена значна кількість пам’яток матеріальної культури єврейського народу, а цей предмет – один з небагатьох, що зберігся.
Окремий розділ виставки присвячений історії родини Ігоря Яновича Шаля. Врятуватися від смерті в Бабиному Яру Ігорю разом із сестрою Ритою допомогла Тетяна Сошко, подруга матері – Лідії Ісаківні Фінтіктікової, яка загинула 30 вересня 1941 року. Після війни Ігор Янович жив і працював у Чернігові. Спогадами про Ігоря Шаля поділилася Бася Аврамівна Ройтберг, голова Чернігівського осередку Всеукраїнської асоціації колишніх в’язнів нацистських концтаборів і гетто.
Вперше експонуються архівні матеріали про масові знищення у Чернігові та Козельці євреїв та ромів (яких також знищували за етнічною ознакою) з Державного архіву УСБУ в Чернігівській області. Співробітник архіву Тетяна Андріївна Гапієнко розповіла про справи, пов’язані з Голокостом, і про можливість їхнього опрацювання дослідниками.
У відкритті виставки взяли участь члени Чернігівської єврейської громади, журналісти, краєзнавці, дослідники та всі, кому небайдужа тема Голокосту. На захід завітали студенти Чернігівського національного технологічного університету – волонтери проекту «Соціальна інтеграція жертв фашизму до громади міста Чернігова» (за підтримки німецького фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє»).
Відбувся перегляд фільму з циклу «Історії міста», «Бабин Яр. Лобне місце».
Виставка працюватиме до кінця лютого.
Вікторія МУДРИЦЬКА, завідувачка I-м науково-експозиційним відділом Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського