Збори Чернігівського земляцтва, що відбулися 20 січня, не лише засвідчили багатогранну благочинну, дослідницьку, творчу діяльність у 2016 році, а й підвели риску під 21-річною плідною та рясною діяльністю поважної громадської організації. Одночасно великі збори побратимів Сіверщини відкрили нову сторінку свого третього десятиліття, освятивши її на нові благородні справи в ім’я розквіту та добробуту древнього і вічно молодого у своїй красі краю.
Завжди дивує та вражає постійний новаторський підхід у своїй роботі Ради Товариства на чолі з її невтомним і безмежно відданим земляцькій справі Віктором Ткаченком. Не були виключенням і проведені річні збори, які не стали формальним звітом, а справжнім святом духовного єднання, фестивалем світлих планів і спогадів.
Цей дух високості та безкорисності витав скрізь під склепінням Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті столиці, де зібралися гарячі, небайдужі серця, яких тепло зустрічали творчі співочі, мистецькі, музейні і видавничі колективи з усіх куточків щедрої на таланти Чернігівщини. Відчувалась продумана, новаторська організація заходу.
Символічним було вручення запашного кoрoваю Віктору Вікторовичу представниками Довженкового краю – народним аматорським фольклорним колективом «Криниці» Сосницького районного будинку культури.
Незвично урочиста частина розпочалася думою про Україну кобзаря-лірника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, народного артиста України, активіста Носівського відділення земляцтва Василя Нечепи. Його пісня здійнялася дужим орлом, полетіла над Україною, над нашою любою Чернігівщиною.
Пісня линула і у фільмі про наше славне земляцтво, про здобутки його відділень – це і був звіт про звитягу побратимів. А ще цей звіт крок за кроком ми з насолодою вичитували у кожному числі «Отчого порогу», які повсякчас єднали нас із яскравими постатями – чернігівчанами минулого та сьогодення, занурювали у славну історію рідного краю, надихали і надихають на творення добра.
«Отчий поріг» під орудою нашого знаного земляка-поета Леоніда Горлача (Коваленка) набув Всеукраїнського авторитету, став настільним не лише для чернігівчан. Разом з редакційною радою та творчим колективом редакції ми святкуємо 15-річний ювілей улюбленої газети. Не дивно, що у фойє Міжнародного виставкового центру кожного вітав свіжий, що ще пахне типографською фарбою, черговий номер «Отчого порогу». Пишаємося нашою газетою, зичимо їй довголіття та море цікавих матеріалів про здобутки славного Чернігівського земляцтва.
Повністю розділяю думки дієвого заступника голови Ради земляцтва Олексія Орєховича, що були висловлені ним на земляцькому сайті в публікаціях «Скрізь бажаний» від 26 січня та «Поет від Бога» від 28 січня з приводу існування підстав для відзначення заслуг Василя Нечепи перед Україною, а Леоніда Горлача в журналістиці.
В’ячеслав МИХАЙЛИШИН