Про Урго Калева Кекконена, президента Фінляндії в 1956-1981 роках є така поширена історична байка:
Якось напередодні Різдва шестирічна фінська дівчинка Хельга Хілтунен (на фото) написала Богу листа з проханням подарувати їй 100 марок. А оскільки у Фінляндії листи з неправильною адресою мав право розкривати тільки президент, її лист, адресований «Пану Богу», був прочитаний Урго Калева Кекконеном (на фото), який тоді успішно керував державою.
Зворушений проханням маленької громадянки, президент вирішив виконати дитяче прохання, але подумав, що дівчинці буде достатньо і 50 марок. Він доручив комусь з підлеглих відвезти їй гроші і лист з вітанням від Бога на своєму авто.
Незабаром в канцелярію знову прийшов лист від Хельги. Вона писала, що на авто пана президента витріщалася вся вулиця, а ще прохала Бога більше не передавати нікому гроші через президента, тому що він поцупив половину…
На жаль, така доля багатьох державних діячів – суспільство значно охочіше запам’ятовує напівправдиві історії з чітким меседжем про щирість дитини та меркантильність політиків, ніж готове оцінити їхній внесок у розбудову держави. Втім, часто такі історії доповнюють образ політика і привертають до нього увагу.
А восьмий президент Фінляндії Урго Калеве Кекконен (Urho Kaleva Kekkonen) точно заслуговує на увагу.
Юрист за освітою, що захоплювався журналістикою та публіцистикою, він прийшов у політику на початку 1930-х років, і не раз входив до складу уряду, 5 років очолював його, і ще 4 рази поспіль обирався президентом Фінляндії у 1962, 1968, 1973 і 1978 роках. Він пішов у відставку через стан здоров’я лише 1981 року, 81-річним, провівши на чолі своєї держави понад 25 років.
За цей час він тричі розпускав парламент, провів низку реформ, виступав з ініціативою перетворення Північної Європи на безядерну зону, ініціював суди над фінськими воєнними злочинцями, підписав договір про вільну торгівлю с ЄЕС. Загалом за непростих умов холодної війни йому вдалося суттєво підняти рівень життя у Фінляндії та зміцнити її позиції на міжнародній арені.
Урго Калеве Кекконен також серйозно займався спортом, навіть встановив рекорд Фінляндії зі стрибків у висоту, щодня займався бігом та очолював делегації своєї країни на Олімпійських іграх в Лос-Анджелесі й Берліні.
Матеріал підготовлено кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Читати також:
Це ж треба так розхвалити агента КДБ СРСР, що в вільний від слуби час «підробляв» пРЕЗИДЕНТОМ Фінляндії! (та в нас і свої такі є!).
ОСЬ ЩО ПИШЕ ПРО ЦЬОГО «ДРУГА ДІТЕЙ» НАША УКРАЇНСЬКА ВІКІПЕДІЯ:
За словами перебіжчика, майора КДБ Анатолія Голіцина, Кекконен був завербований ще в 1948 р. та отримав кодове ім’я «Кіма» (англ. timo). Вербуванню сприяла коханка Кекконена, Анна-Марія Снельман, кореспондентка Ассошіейтед прес в Гельсінки. Був завербований членом місцевої резидентури Іваном Пакканеном, а потім працював з Юрієм Вороніним та місцевим резидентом Михайлом Котовим.
У часи його президентства та з його ініціативи майже всіх перебіжчиків із СССР арештовували та відсилали назад до Радянського Союзу.
А ЦЕ щоб вас трішки розвеселити:
ІЛЛІЧ І ДІВЧИНКА. (то він ще й педофіл?)
Маленький вірш про Ілліча
Вам, товариство миле.
Колись він стрів мале дівча,
Голодне і змарніле.
А був тоді жорстокий час,
Ті дні були суворі,
Коли ішли бої у нас
За п’ятикутні зорі.
Було роботи в Ілліча,
Що й словом не сказати…
Здавалось – міг би на дівча
Уваги не звертати.
Та він узяв маля, зігрів,
Дав їсти, дав і пити…
Ілліч ненавидіти вмів,
Та вмів він і любити.
Ілліч ненавидів панів –
Гнобителів жорстоких,
Трудящих палко він любив,
Їх діток яснооких.
Щасливі діти в нас ростуть,
Немов сади зелені.
Нехай же за мету візьмуть –
Такими буть, як Ленін.
1958
Максим Рильський