29 вересня на 8-й сесії Сосницької районної ради депутати підтримали пропозицію щодо присвоєння районній централізованій бібліотечній системі імені Олександра Павловича Карпинського, що був ініціатором відкриття Сосницької земської бібліотеки в 1872 році. Така підтримка депутатів стала символічним подарунком до Всеукраїнського дня бібліотек, який відзначається 30 вересня.
З 1923 року Сосницька районна бібліотека носила ім’я Надії Крупської, незважаючи на те, що Надія Костянтинівна не мала жодного відношення до цього закладу культури. І всі ці роки в бібліотеці зберігали єдине фото з ініціатором заснування.
Про те, що треба бібліотеці присвоїти ім’я ініціатора її заснування ми почали говорити давно. А якщо бути точним – з 20 грудня 2001 року. Саме того дня наша невеличка земляцька делегація (автор цих рядків і Дмитро Миколайович Єсипенко – директор Українського центру духовної культури, заслужений працівник культури України) брала участь у святкових заходах, які проходили в бібліотеці з нагоди 70-річчя Миколи Петровича Адаменка.
Впродовж тривалого часу дане питання не знаходило підтримки ні серед перших керівників району, ні серед більшості депутатів районної ради. А тому на заслужений відпочинок багаторічний директор районної ЦБС Тамара Олександрівна Гребеник пішла так і не дочекавшись присвоєння імені Олександра Карпинського закладу культури, ініціатором створення якого він був.
Не вдаючись у деталі обставин, які вплинули на прийняття депутатами районної ради правильного рішення, вважаю за необхідне зупинитися коротко на біографічних даних Олександра Павловича.
Генеалогічне дерево Карпинських, яке представлене в «Родовідній книзі чернігівського дворянства» графа Григорія Олександровича Милорадовича (СПб, Губ. тип., 1901 – том 2, частини 3,4,5,6), має чотири різні гілки, на одній з яких можна знайти стислу інформацію про родину Олександра Павлови. Його дід – титулярний радник Іван Васильович – займав посаду чернігівського стряпчого, про батька – Павла Івановича – вказано рік народження: 1810-й. Сам Олександр Карпинський («лікар, титулярний радник, був головою Чернігівської губернської земської управи») народився в 1835 році. Названі діти Олександра Павловича: Олександр (1869 року народження), Григорій (1871) та Надія (1867).
Корені Олександра Карпинського знаходяться в селі Петрушині, що за 20 кілометрів на північ від Чернігова. Він походить зі старшинського козацького роду Карпенків, засновник якого – петрушинський козак Селівон Карпенко – вперше згадується в 1715 році. Найбільш вірогідно, прадідом Олександра Павловича був Василь Петрович Карпенко – писар Ройської сотні Чернігівського полку (1777), хорунжий сотенний (1782), пізніше – корнет. Вважається, що саме його стараннями Карпенки здобули дворянство, задля чого надали прізвищу російське звучання: Карпинські. Поступово представники роду залишали родовий маєток у Петрушині та переїздили до губернського центру, обіймаючи різні чиновницькі посади.
Батько Олександра – Павло Іванович Карпинський (1810–1850) мешкав у Чернігові, але опікувався маєтком. Зв’язки Карпинських з рідним селом ніколи не переривалися. Помер Павло Іванович доволі молодим. Дружина Анна Іванівна (1812–1880) самотужки виховувала Олександра Павловича та малолітню дочку Юлію (народилася в 1850 році, а коли стала дорослою вийшла заміж за одного з петрушинських багатіїв – дворянина Шихуцького).
У спадок Олександру Карпинському дістались 3 кріпаки та 17 десятин землі.
У книзі Вадима Львовича Модзалевського «Малоросійський родовідник» (Київ, Типографія Т-ва Г.Л. Францкевич, 1910 – том 2, Е.-К.) також можна знайти цікаву інформацію про рід Карпінських.
У книзі Олександра Яковича Рахна «Чернігівські земці» (Історико-біографічні нариси) можна знайти, що «лікар і громадський діяч Олександр Павлович Карпинський (1835 – 1883) походив з дрібномаєткового дворянського роду Чернігівського повіту Чернігівської губернії. Після закінчення у 1854 році чоловічої гімназії в Чернігові Олександр Карпинський продовжив навчання на медичному факультеті Київського університету святого Володимира і був Ученою радою університету удостоєний звання повітового лікаря 22 листопада 1860 року з усіма правами та перевагами, присвоєними цьому званню. 20 березня 1861 року Чернігівським губернським правлінням його призначено на посаду міського лікаря до Сосниці. Як енергійний фахівець, Олександр Карпінський швидко здобув незаперечний авторитет серед мешканців містечка та повіту.
Незабаром він придбав у Сосницькому повіті 300 десятин землі. Олександр Павлович був одружений з дочкою поручика Василя Лисенка Оленою, яка володіла в тому ж таки повіті 72 десятинами землі, й мав з нею синів Павла, Олександра, Григорія та дочку Надію.
Створення земських установ Чернігівської губернії відкрило для Олександра Карпинського нові можливості. 11 травня 1865 року виборче зібрання землевласників Сосницького повіту обрало його гласним повітового земського зібрання, а 2 липня того ж таки року на засіданні Сосницького повітового земського зібрання Олександр Павлович був обраний губернським гласним і членом Сосницької повітової училищної ради.
Однак повітовим гласним він був недовго, оскільки незабаром розпочалася його досить плідна земська діяльність на губернському рівні. Будучи членом губернської управи, а потім двічі її головою, Олександр Карпинський завжди старався максимально сприяти підвищенню життєвого рівня населення, постійно виступав на земських зібраннях з питань освіти, медицини, народних кредитів тощо. Вболівав за долю практично забороненої на той час української мови. Він один із засновників Чернігівської міської бібліотеки (тепер – обласна універсальна наукова бібліотека імені Володимира Галактіоновича Короленка) (бібліотека була заснована на пожертвувані кошти й існувала як громадська, а основні пожертвування на утримання її та придбання книжок йшли від членів правління-засновників: Червинського, Карпинського, родин Ліндфорсів, Русових, Милорадовичів, Лизогубів – прим. авт.), перший директор Чернігівського міського банку, ініціатор відкриття та меценат кількох культурних і навчальних закладів Чернігівщини (наприклад, він був ініціатором відкриття в 1873 році однокласного училища в селі Авдіївка Сосницького повіту (зараз село Сосницького району – прим. авт.).
За значний особистий внесок в утворення Чернігівського міського банку, директором якого він був з 12 грудня 1874 по жовтня 1880 року, Олександр Павлович був удостоєний звання «Почесний громадянин міста Чернігова».
Однак смерть дружини (Олени Василівни (1841–1873) – прим. авт.) у 1873 році та сина Павла (1865–1874 – прим. авт.) наступного року, а також постійні конфлікти з можновладцями надломили Олександра Карпинського.
Останні роки життя Олександр Карпинський мешкав у Сосниці, служив земським лікарем, але недовго. Тут він і помер від запалення легенів вночі 21 травня 1883 року та був похований 23 травня на цвинтарі в Сосниці. На могилі Олександра Карпинського був встановлений дерев’яний хрест».
Олексій ОРЄХОВИЧ