Присвячено Аллі Горсткій та усій плеяді шестидесятників

18 вересня 1929 року народилася українська художниця і правозахисниця Алла Горська (1929-1970). У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігається особовий фонд мисткині (№1165). Художні роботи та архівні першоджерела фонду (світлини та фото у колі друзів-однодумців, особисті документи, епістолярна спадщина, джерела до правозахисної діяльності тощо) яскраво висвітлюють умови, в яких жила і працювала Алла Горська та знаходилися представники тогочасної української інтелектуальної еліти. Пропонуємо вашій увазі поетичний твір авторства Юрія Піжука, присвячений видатній мисткині та усій плеяді українських діячів 1960-х років. Вірш, ідея написання якого з’явилася під час відвідання виставкового проєкту ЦДАМЛМ України «Жіночий вимір: Алла Горська» у 2019 році, був завершений у 2023 році.

Вірш розміщено з дозволу автора.

Фото
Алла Горська. ЦДАМЛМ України, ф. 1165, оп. 1, од.зб. 139, арк. 20.

Шестидесятники

Ви падали, і знову підіймались,
І крок за кроком рухались вперед,
Над вами зорі полум’ям займались,
Ви долю певно знали наперед –

На кілька років, може на десятки,
Та що, там на десятки – на віки,
Мені здається, ви шестидесятники,
Для нових поколінь провідники,

Для нових поколінь, ще не скалічених,
Рукою деспота і натовпом бездар,
Усіх гріхів людських не перелічено,
Бо це як дощ, що випадає з хмар,

А ви як промінь світла, як надія,
Що пробиває хмари! І не раз,
Ви стали на заваді лиходіям,
Не боячись погроз, знущань, образ,

Як пасмо світла, що посеред ночі,
Коли земля налякана й дрижить,
Коли сльозою набрякають очі,
І дух безкрилий на землі лежить,

Ви цьому духу малювали крила,
Віршами додавали йому сил,
Любов до Волі – чудеса творила,
Вас лиходії вели до могил,

Вони нічого, ніц не розуміли,
Цей рух невпинний, небо розтинав,
На світлі – лиходії лиш тьмяніли,
Хоча й повільно, але час їх все ж спливав

Шестидесятники – незламана когорта,
«Забронзовілість» вам не до снаги,
Ви не боялись і самого чорта,
Коли на вас чіпляв він ланцюги,

Ваш бунт за цінності, національну гідність,
Коли мовчання – захисний квиток,
Були, як сама перша необхідність,
Для незалежності отримати ковток

Свобода бути вільним – це не просто,
Реальність, що приречена до змін,
З шестидесятих і до дев’яностих,
Це тридцять років – і гайда з колін,

Велику Україну будувати,
І боронити неньку над усе,
Шестидесятники вас будуть пам’ятати,
Нехай ваш дух нам щастя принесе!

@ Юрій Піжук, Київ, Україна
18.09.19;
10.07.23

За повідомленням Центрального державного архіву літератури і мистецтва України 

Опубліковано у В громадських організаціях, Захист і підтримка України. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.