Шановні захисники України!
Шановні ветерани-земляки!
Щиро вітаємо всіх захисників України різних років з Днем захисника України!
Це свято – вияв поваги до тих, хто своєю мужністю та героїзмом захищав Україну в різні періоди її непростої історії, хто сьогодні захищає незалежність і суверенітет на сході України.
Це свято – своєрідний зв’язок поколінь від козацтва до сучасності. Сьогодні справа захисту української незалежності згуртувала кадрових військових, добровольців, волонтерів, серед яких і наші земляки. Всі ці воїни носять горде звання захисника України.
Ветерани війни завжди були прикладом для суспільства у захисті України, мають бойовий і життєвий досвід, який передають воїнам сучасних Збройних сил, Національної гвардії та інших силових структур України, що зараз зі зброєю в руках відстоюють незалежність і суверенітет України від агресії Російської Федерації.
Окрема подяка тим, хто сьогодні зі зброєю в руках захищає територіальну цілісність нашої держави, виконуючи свій військовий обов’язок.
Зичимо всім міцного здоров’я, щастя, благополуччя, любові та шани, а головне – безхмарного мирного неба та віри у славне майбутнє рідної України!
Сергій КУДІН, голова відділення ветеранів Другої світової війни, учасників АТО, учасників бойових дій на території інших держав та тих, що приймали участь у миротворчих операціях ООН
Приэднуюсь до привітання та хочеться побажати всім тим, хто любить Україну і усвідомлює ту небезпеку, яку несе РФ, роспочавши війну проти нашої держави, перемоги та миру. Це дійсно державне свято і, якось, воно відразу прижилося в нашій українській свідомості. Воно нам близьке та рідне. Це свято для всіх патріотів Украни. Такими датами треба пишатись. Так створюються традиції України. Ми стільки відзначали різних свят поважних, і не дуже, а ось святкувати День захисника України саме життя нас підштовхнуло. Жертви багатьох поколінь українців, які загинуле за Україну, а не за імперські інтереси різних держав волали про це. Це свято не просто захисника безименної Вітчизни (інколи Вітчизна у кожного своя ), а конкретно України. Є День Перемоги у Другій світовій війні, День воїна-інтернаціоналіста, День участників Миротворчих міссій і так далі. Цим всім людям честь і хвала за їх мужність та подвиг, але вони не воювали за Україну. Ніхто в Афганістані чи в Єфіопії і не думав про те, що вони воють за Україну. Це треба визнати, і тут не повинно бути образ. Це об’єктивна річ. Не думаю, що участник АТО 15 лютого буде вважати своїм святом, але він буде з повагою відноситись до тих, хто має до цього пряме відношення. Більшість афганців не святкували 23 лютого ні в 80-ті, ні після роспаду СРСР.
Гарно сказав Сергій Ковтун. Краще не скажеш. Це свято для всіх патріотів України.
Слава Україні!