13 лютого відбулося засідання Ради Товариства «Чернігівське земляцтво» в м. Києві, на якому було розглянуто ряд нагальних питань діяльності найбільшої громадської організації столиці, що наступного року буде відзначати своє 20-річчя.
У зв’язку з відвертою антиукраїнською діяльністю вихідця з села Блистова Менського району Чернігівщини Миколи Івановича Ляха редакційна група Ради земляцтва запропонувала для обговорення проект тексту наступного звернення:
«Голові Ради земляцтв України в Москві Миколі Ляху
Більше року на українській землі триває кровопролиття, розв’язане кремлівськими стратегами. Гинуть сотні молодих людей з обох боків, від вдовиних сліз гіркне наша священна земля, від сирітських дитячих плачів здригається небо. Чиниться відверте загарбницьке насилля, неприпустиме для цивілізованих народів на початку ХХІ століття, тим більше, коли йдеться про хитру війну між двома сусідніми народами. І особливо гірко стає на душі, коли на боці цинічних загарбників з’являються подібні до Вас земляки-українці, що забувають, яка земля тримає в собі їх пуповину, яким молоком поїла їх мати, які святі могили бережуть славу рідного народу.
Свого часу Ви, захлинаючись від вірнопідданчого захвату, вимагали ввести російські війська в Україну для захисту вигаданого кремлівськими ідеологами «руського світу». Було це в часи загарбання Криму. Ваше палке бажання було вволене «за допомогою» московських «зелених чоловічків» і місцевих шовіністів, а земляки-односельці відреагували на Ваш вчинок оперативно, проклявши Вас за зраду рідної землі.
Кожна твереза людина, не позбавлена розуму й душі, схаменулася б із початком кровопролиття на Донбасі, яке є черговою ланкою імперського російського ланцюга, що накидається на шию незалежної України, і якщо не покаялася б, то тактовно замовкла. Та Ви, щиро відробляючи своїм панам за хліб-сіль, продовжуєте скочуватися в прірву безчестя. Ви, вчорашній успішний комсомольський і компартійний діяч, раптом уявили з себе історика, називаючи Крим та осібно Севастополь «исконно российскими».
Негоже переписувати історію людства за тридцять іудиних срібняків, бо можуть образитися і першопоселенці кримчаки-візантійці, і київський великий князь Володимир, який брав Корсунь тоді, коли московське князівство ще тонуло в болотах, і кримські татари, та й українські запорожці, які ходили там на «чайках». Такою ж фальшивкою є й міфічна Новоросія, як корінна російська земля, бо заснована північними загарбниками на кістках понищених і вигнаних в інші землі місцевих українських козаків. Радимо Вам по – земляцькому перед тим, як прислужувати сучасним «збирачам російських земель», засісти за вивчення нефальшованої історії й не соромити рідну древню Чернігівщину, яка, на щастя, породила і славетних патріотів України Олександра Довженка, Павла Тичину, Григорія Верьовку та багато інших. Вам серед них місця ніколи не буде.
А кожна чергова жіноча сльозина, кожна крапля мужньої крові захисників України, кожен прокльон із дитячих вуст упаде на Вашу голову. Так завжди народ ставився до зрадників-ренегатів.
Слава Україні!»
Після обговорення запропонованого проекту тексту звернення, члени Ради земляцтва погодилися прийняти його за основу та запропонувати для обговорення земляками впродовж наступного тижня до 21 лютого включно. А затим редакційна група з числа членів Ради узагальнить всі доповнення та складе узгоджений лист- звернення.
Олексій ОРЄХОВИЧ
Фото автора
Мені дуже прикро. Від того, що земляк-менянин з Блистови Микола Лях прислужує сучасним «збирачам російських земель», чим соромить рідну древню Чернігівщину, яка, на щастя, породила багатьох славетних патріотів України, серед яких і найближчі земляки-меняни: борець Корень та педагог і фольклорист Мишанич з Блистови, перекладач Кочур з Феськівки, майстер бандур Корнієвський з Даниловки, кобзар Пархоменко та архітектор Гайдамака з Волосковців, правник Кістяківський з Городища, композитор Верьовка з Березного, кобзар Ткаченко з Синявки.
Я би не звертався до цього манкурта на «ви», не заслуговує він на повагу. Козаки, які писали листа турецькому султану, і ті, зневажаючи його, попри його посаду, зверталися до нього на «ти». Я думаю, що Ляху до султана, як до Києва рачки, тому нічого не буде неввічливого, коли ми звернемося до нього на «ти».
Із зверненням до Миколи Ляха забарилися рівно на рік. Однак, воно й зараз конче необхідне, якщо його підкріпити клопотаннями перед відповідними державними органами з пропозицією включити Миколу Ляха та його найближчих «земляків»- соратників, наприклад, Юрія Цимбаліста, до списку осіб, в’їзд яким забороняється до України та інших країн, що підтримують у цьому питанні Україну.
Рішення Ради підтримую. Але це має бути не “звернення до голови Ради…”, а ультиматум відступнику Ляху з вимогою припинити плазувати перед ідеологами “руського світу”, припинити антиукраїнську діяльність і покаятися. Лаконічна та жорстка. Немає потреби його в чомусь переконувати. Згадка його імені в контексті славних імен наших земляків є, на мій погляд, недоречною. Це занадто велика честь для нього.
Нарешті!!! Погоджуюся, що на такі випади наших “землячків” треба реагувати відразу. Думаю, що форму “Ви” треба зберегти, але текст, хоча й відверто проти цього ляха (зумисно пишу з малої букви), все-таки надто м’яко написано. Вдаватися в якесь там лихослів’я не варто, але треба додати експресії, запитальних речень, лексики з негативно-зневажливого змісту.
Щодо “раптом уявили з себе історика” – я б тут сказав не “уявили”, а “корчите із себе недолугого історика”. Який він насправді і є. Немає чого з такими манкуртами панькатися. Вони не будуть вже ніколи українцями, як, виявляється, й не були. І це також треба сказати … .
Такі мерзотники і під час війни 1941-1945 років були та і в інші часи. Їх в Україні cьогодні не повинно бути.