Святковий день – двадцять четверте серпня,
Так хочеться усмішок і пісень.
Віднині Україна незалежна.
Запам’ятайте, люди, світлий день!
Мені дуже подобаються слова з путівника «Чернігівщина туристична» (автори-упорядники: Неоніла Бурец-Струк, Олена Матвійчук, Марія Морозенко) 2011 року видання, сторінка 9: «Поети та письменники називають Чернігівський край Бояновим…» та при нагоді часто їх цитую. І я повністю з цим погоджуюсь, тому що наш край талановитий, співучий, солов’їний. У цьому переконуюсь раз-у-раз.
Цього року мені пофортунило: 24 серпня – День Незалежності України – головне свято нашої держави, свято гідності та патріотизму волелюбного українського народу, який століттями виборював священне право бути господарями на власній землі, у своїй рідній країні – зустріти не на городі, копаючи чи перебираючи картоплю, а в обласному центрі на урочистостях.
Усе наше Придесення того дня розквітало усміхненими обличчями та вишиванками, бо справді відзначали велике всенародне свято!
У Чернігові зустріч чвертьвікової річниці розпочалася з прямої трансляції на Красній площі урочистих заходів з Києва. З самого ранку по столичному Хрещатику пройшов парад за участі біля 200 одиниць техніки і 3,5 тисячі бійців різних родів військ. Саме в цей час у Президентських військах проходить строкову службу мій земляк, випускник Великоустівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Андрій Кириченко. Він теж брав участь у святковому параді і по телебаченню його показали три рази.
Після перегляду військового параду та виступу Президента України Петра Порошенка святкова програма продовжилась у Чернігівському академічному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка.
З нагоди головного свята держави відбулися нагородження.
Завершився цей захід вшануванням пам’яті борців за незалежність України та покладанням квітів до меморіальних стел загиблим учасникам АТО і Героям Небесної Сотні.
Продовжилось святкування у центральному міському парку відпочинку, де все потопало в морі квітів. Тут проходила виставка квітів і плодів, присвячена цій поважній даті. Ось тут і потрібно вклонитися розуму та рукам наших умільців. На які лишень вигадки спроможні наші земляки!
І разом з тим з високої сцени демонстрували свої таланти фольклорні колективи області. Яке різноманіття національного вбрання, вишиванок!
А ось і наші сосницькі «Криниці».
Справді, неперевершеним був їхній виступ. Навіть під їхні пісні старше покоління глядачів пішло у танок. А які смачні сосницькі вареники з картоплею! А ми, як група підтримки від Сосниччини, теж їх вітали. Недаремно ж про цей колектив поет рідного краю Василь Косяненко сказав: Ми серцем пісні підхопили,
І славна із ними в нас путь,
Мелодії дивні
На південь і північ,
Як хвилі деснянські пливуть.
Та все не міліє криниця,
Мелодій не вибрать до дна.
Дзвенить Сосниччини
Душа солов’їна –
Пісень криничанських луна.
Усе товариство також вітали очільник обласної державної адміністрації Валерій Куліч і міський голова Владислав Атрошенко.
У парку того дня діяло безліч різноманітних конкурсів, атракціонів, як для малечі, так і для дорослих. Можна було поласувати всім, чим тільки душа забажає.
А вечором знову всі зібралися на Красній площі перед обласним театром. З головної сцени звучали пісні про Україну, про її велич у виконанні місцевих артистів і гостей. Уже при заході сонечка святкову програму продовжила досить відома група «Тінь сонця».
І все дійство завершив величний салют у підтвердження того, що попри всі негаразди, ми не зневірилися, не занепали духом і сподіваємося на краще, щиро любимо Україну та свою рідну Чернігівщину. Живемо та працюємо, народжуємо дітей і виховуємо онуків, а також мріємо про сильну, заможну та незалежну державу.
Здійснилась давня заповітна мрія,
Бажання і надія поколінь.
Це почуття свободи серце гріє
І піднімає думи височінь.
Валентина МОВЧАН, Сосницьке відділення