Відзначили чергову річницю земляцтва

12 січня в павільйоні 1-С Міжнародного виставкового центру, що на Броварському проспекті столиці, відбулися загальні збори з нагоди 22-ї річниці утворення ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво». 

При вході до павільйону земляків з відділень і районів зустрічали керівники відділень, а запрошених гостей – визначені особи.

Реєстрацію земляків і гостей здійснювали активісти земляцтва.

Фотовиставки з життя земляцтва за 22 роки його існування, що були розміщені у холі, привертали велику увагу земляків, які прискіпливо вдивлялися в кожне фото. Чимало земляків хотіли також бачити ще й міні-виставки провідних музеїв Чернігівщини, творів народних майстрів і аматорів мистецтва області та столиці.

Для земляків співали: дипломант Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів і фестивалів, лауреат премії імені Григорія Верьовки та літературно-мистецької премії імені Дмитра Луценка народний аматорський фольклорний колектив «Криниці» Сосницького районного будинку культури під керівництвом заслуженого працівника культури України Ганни Кузьменко; «Антонівчанка» – ансамбль української народної пісні села Антонівка Варвинського району, учасники багатьох Всеукраїнських конкурсів, переможці телевізійного конкурсу «Фольк-music», дипломанти конкурсу «Поліське коло» (художній керівник Надія Волік); дипломанти конкурсу «Фольк-music» колектив художньої самодіяльності Подільського сільського будинку культури Срібнянського району «Подоляни» (керівник Антоніна Крекотень).

Впродовж двох годин тривало довільне спілкування між земляками та гостями заходу.

  

 

 

Окрім членів організації на зборах побували очільник облдержадміністрації Валерій Куліч та голова обласної ради Ігор Вдовенко, народні депутати України, депутати обласної ради, відомі діячі культури, науки і мистецтва родом із Придесення та з інших куточків України.

Розпочалося зібрання під проникливий спів народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, відомого кобзаря-лірника Василя Нечепи. Учасники урочистостей переглянули відео та згадали імена усіх воїнів АТО з Чернігівщини, що загинули у неоголошеній війні на сході України, учасників Революції Гідності та героїв Небесної Сотні.

Далі присутні у залі переглянули документальний фільм «Пізнай свій край», де розповідається про історію та культуру Чернігово-Сіверщини, а також про деякі напрями роботи, досягнення та здобутки в діяльності Чернігівського земляцтва та його відділень.

За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури, активну просвітницьку і громадську діяльність, що сприяє підвищенню ролі та авторитету Чернігівщини в Україні Ігор Вдовенко та Валерій Куліч вручили голові Ради земляцтва Віктору Ткаченку відзнаку «Почесний громадянин Чернігівської області». Цю почесну нагороду присвоєно Віктору Вікторовичу відповідно до рішення Чернігівської обласної ради від 7 грудня 2017 року.

У свою чергу Віктор Ткаченко подякував усій Чернігівській громаді за довіру, підтримку та високу оцінку його діяльності. Адже дійсно багато хто з присутніх забезпечував і продовжує забезпечувати активну діяльність земляцтва.

З вітальними словами до учасників зборів звернувся Валерій Куліч. Він, зокрема, зазначив:«Сьогодні ми з гордістю відзначаємо, що Чернігівське земляцтво у Києві – потужна громадська організація, яка активно діє, розвивається, має високий авторитет і вплив на суспільне життя».

Після вітальних слів Валерій Петрович вручив символічний подарунок Чернігівському земляцтву, а також Почесну грамоту облдержадміністрації голові правління ГО «Застава», активісту Менського відділення земляцтва Анатолію Солянику.

Ігор Вдовенко, звертаючись до учасників зборів, зауважив, що кожен рік збори Чернігівського земляцтва викликають безмежну гордість за рідну землю, що виплекала і надихнула не одне покоління видатних земляків, які сьогодні відомі своїми досягненнями у різних сферах не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

-Ми пишаємось тим, що Чернігівське земляцтво змогло об’єднати тисячі небайдужих людей, які не цураються малої батьківщини, пам’ятають про своє минуле, походження і прагнуть всіляко допомогти землякам, – підкреслив Ігор Станіславович.

Він відзначив, що за 22 роки існування членам земляцтва вдалося зробити чимало добрих справ, починаючи від надання адресної допомоги землякам, які опинилися у скруті, до підтримки шкіл, дитячих садків, закладів охорони здоров’я, допомоги нашим військовим, волонтерам і дітям.

Ігор Вдовенко також передав Віктору Ткаченку щиру подяку від батьків важкохворого Тимофія Зленка, на лікування та реабілітацію якого Віктор Вікторович передав усі кошти, які, згідно з прийнятим обласною радою Положенням, надаються володарю цього високого звання.

Наостанок Ігор Станіславович побажав усім присутнім довгоочікуваного миру, злагоди, родинного затишку та передав Віктору Ткаченку подарунок від імені обласної ради та її депутатського корпусу.

За багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм очільник представницького органу Чернігівщини вручив Почесну грамоту обласної ради директору Інституту сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені Платона Лукича Шупика, активісту Прилуцького відділення земляцтва Олегу Шекері.

З вітальними словами до земляків звернувся народний депутат України, Почесний громадянин Сосниччини Олег Ляшко, що вийшов на подіум з народними депутатами України Василем Амельченком, Валерією Заружко, Олегом Купрієнком і депутатом облради Олегом Аверьяновим.

«Зустріч із Чернігівським земляцтвом для мене, як ще один Новий рік. Тут море усмішок, теплих зустрічей і пісень. Земляки дякують, жаліються і просять підтримки. Робив і роблю усе можливе для розвитку регіону, адже Чернігівщина завжди у моєму серці!», – поділився враженнями від зустрічі Олег Валерійович.

Він зазначив, що разом з командою робить все, щоб в українців та, зокрема, його рідних земляків, була робота і зарплата. Для цього він закликає владу підтримувати національного виробника, давати дешеві кредити, створювати умови для розвитку тваринництва на селі і так далі.

«Хочу подякувати Вікторові Ткаченку – він 22 роки нас збирає. Дивишся на справи, які робить Чернігівське земляцтво, на наших людей, і відпочиваєш душею. Мені завжди приємно поринати у атмосферу рідної гостинної землі хоча б на недовго. Дякую вам усім», – зазначив у своєму виступі Олег Ляшко.

Насамкінець Олег Валерійович підсумував: «У новому році бажаю вам здоров’я, благополуччя, мирного неба нашій рідній країні. Наша країна буде сильною, коли ми піднімемо економіку, а кожен українець матиме роботу і зарплату. Чернігівщина – приклад, як треба любити свою землю і захищати її. Із Божою поміччю переможемо».

Вищу відзнаку земляцтва «Почесний знак» Віктор Ткаченко вручив заступнику голови Прилуцького відділення Миколі Гордієнку та режисеру-документалісту, активістці Борзнянського відділення, авторці трьох документальних фільмів про діяльність земляцтва Валентині Шестопаловій.

На завершення офіційної частини зборів була підписана Угода про співпрацю Чернігівської обласної державної адміністрації. Чернігівської обласної ради та ради Товариства «Чернігівське земляцтво» на 2018 рік.

Після цього розпочалися дружні зустрічі земляків «по куренях».

Олексій ОРЄХОВИЧ

Опубліковано у Загальні заходи | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

4 коментарі до Відзначили чергову річницю земляцтва

  1. Анатолій Пінчук коментує:

    Ось і відбулись довгоочікувані загальні збори з нагоди 22-ї річниці «Чернігівського земляцтва». Для багатьох наших земляків, представників старшого покоління – це мало не єдина можливість хоч раз на рік побачити один одного, поспілкуватись, згадати те, що було зроблено раніше. Із задоволенням подивились виступи мистецьких колективів, фотовиставки. А для деякої (малочисельної) групи наших земляків – це чергова PR-кампанія, пабліситі. Але задоволення від спілкування отримали всі! Велика подяка керівництву земляцтва за організацію цього заходу! В залі згадали всіх наших земляків, що віддали своє життя, відстоюючи незалежність України. Вічна їм пам’ять! Правда, коли дивились документальний фільм, в якийсь момент мені здалося, що турнір рибалок на березі Борзенки ніколи не закінчиться. Але показали роботу всіх регіональних відділень. Прикро вразила прокомуністична, прорадянська трактовка Корюківської трагедії. Хоч майже 5 років тому наш земляцький сайт вже опублікував статтю «Корюківська трагедія та роль радянських партизанів» http://old.chz.org.ua/node/2239 Історики давно вже встановили, що підрозділи СС, які 1-2 березня 1943 року знищували мирне населення Корюківки, складались з угорських військовиків та поліції, що була вдягнута в форму, схожу на форму донських козаків. Жодного німця в ці дні там не було! Читайте тут: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/2/28636/ Але Угорщину зробили соціалістичною, а про те, що поліцаї, це обов’язково українці, в СРСР знала й мала дитина! І про Корюківку взагалі було «вєлєно» забути. Радянські партизани, які спровокували трагедію, лише спостерігали за розправою, хоча чисельно переважали карателів більше, ніж вдесятеро. Мабуть, спогади одного з таких «спостерігачів» з радянської кінохроніки нам і показали. То чи не за цей «подвиг» у квітні 1943 року полковому комісару НКВС СРСР Олексію Федоровичу Федорову було присвоєне військове звання генерал-майор НКВС (НКВД!)? 2 березня 2018 року буде 75 років від дня цієї трагедії, тому привертаю увагу земляків до повного тексту статті «Корюківська трагедія», опублікованої за адресою http://uk.wikipedia.org/wiki/Корюківська_трагедія
    13 грудня 2017 року в Корюківці було скинуто з постаменту погруддя Олексію Федорову. http://svoboda.fm/politics/region/256370.html

  2. Сергій Бебик коментує:

    Хочу звернути увагу авторів на епізод фільму, в якому згадується будинок із села Калюжинці Чернігівської області, що знаходиться у Національному музеї архітектури і побуту України в Пирогові. Насправді село Калюжинці, звідки перенесено будинок у музей, відноситься до Срібнянського, а не Варвинського району, як прозвучало у фільмі.

  3. Микола Мисник коментує:

    Дуже слушні зауваження зробив Анатолій Пінчук щодо Корюківської трагедії. Така громадська організація, як Чернігівське земляцтво, не має права підтримувати прорадянську трактовку Корюківської трагедії. Соромно, але минуло більше року, але ніхто з авторів фільму так і не спростував цю “трактовку” та не вибачився за неї!

  4. Анатолій Пінчук коментує:

    Шановний пане Миколо! Дякуючи Вам, нарешті в Чернігівському земляцтві помітили та прочитали і мій коментар, написаний ще в січні 2018(!) року, і в свіжому числі нашої газети з’явилась нарешті перша спроба написати правду про «дєянія совєтскіх партізан», які спровокували угорських карателів на нечувані звірства в селищі Корюківка. Та про це повинні були написати принаймі рік тому, до 75-ї річниці вшанування жертв Корюківської Трагедії…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.