Мені ніколи не довелося бути у Деснянському, чула в дитинстві про Свердловку, до якої не було діла, пізніше досліджувала архівні джерела про мальовничу козацьку Псарівку. На моє здивування, це все одне і те ж саме мальовниче село Понорницькоі сотні (нині село Понорницької громади Новгород-Сіверського району).
Однак, віддаючи данину історичній складовій і шану предкам, у своїй розповіді буду вживати історичну назву – Псарівка.
Який мій зв’язок з Псарівкою?
А він є, та ще й кровний. Виявляється, там живуть та звідти походять мої родичі, предки, як мінімум, двох гілок давніх козацьких родів Дериг і Ворожбитів.
І тут теж про дивину, бо мій предок з козацького роду Дериг – Симеон Сисойович Дерига, 1680 р.н., був відомим козацьким ворожбитом, саме тим, хто в ті далекі часи лікував травами, словом і молитвою, а також давав бачення майбутнього через свої власні «канали».
Тож близько 1740-х з козака Дериги перетворився на «медійного» (іншими словами, відомого за межами свого села) козака Симеона Ворожбита та започаткував відомий у Понорницькому краї псарівський козацький рід Ворожбитів.
Дякуючи моєму родичеві та досліднику роду Роману Деризі, відшукана справа Симеона Ворожбита (Фонд 51. Опись 3. т. 4 Дєло 4508. – Справа про звинувачення жителя с. Жарівка Понурницької сотні Чернігівського полку Семена Дериги в ворожбитстві. 1733-1736 рр. 8 л.), яку ми обов’язково заскануємо та поділимось цікавинками.
Батько Симеона – козак Сисой Дерига цілком ймовірно теж був ворожбитом.
Адже ім‘я Сисоя могло бути дароване йому за здійснення чудотворіння, оскільки житіє святого Сисоя повідомляє саме про чудотворіння, у тому числі про воскресіння. А можливо народження Сисоя Дериги припало на час близько 6 липня 1650 р. у день пам’яті Християнського святого, що надалі визначило долю наступних його поколінь. Є над чим подумати.
Так, його синові – згадуваному вище Симеону Деризі (Ворожбиту) та його дружині Марії Іванівні 1696 р.н. вдалося поставити на ноги 6 синів і стільки ж дочок. Серед продовжувачів прізвища та нових ліній родини Ворожбитів у Псарівці й за її межами: Яків Семенович Ворожбит 1716 р.н,, Созонт Семенович Ворожбит 1718 р.н., Степан Семенович Ворожбит 1720 р.н., Федір Семенович Ворожбит 1733 р.н., Євстратій Семенович Ворожбит 1736 р.н., Григорій Семенович Ворожбит 1742 р.н.
Свою майстерність у ворожбитстві Симеон передав синові та за сумісництвом моєму наступному предкові Євстратію Семеновичу Ворожбиту 1736 р.н. – 29.07.1806 р.
Завдячуючи чуткам про цілющість та влучність родинної справи Ворожбита, потягнулися до Псарівки з навколишніх сіл козаки – дізнатися долі, полікувати мозолі.
Одним з тих, хто заїздив на відвідини, був заможний козак Сидір Григорович Волошко 1760 р.н. – 06.05.1843 р. – відомого з діда-прадіда козацького роду авдіівських Волошок.
Чи дізнався долі – невідомо, але з порогу закохався у молодицю Параскевію Євстратівну Ворожбитівну 1766 р.н. – бл. 1850 р., старшу доньку Євстратія Семеновича Ворожбита та його дружини Анастасії Наумівни 1743 р.н. Не зволікаючи, швидесенько зіграли гучне весілля.
У Параскевіі Євстратівни та Сидора Григоровича Волошок в Авдіівці народилися: Макарій Сидорович Волошко 19.01.1785 р., Петро Сидорович Волошко 1787 р.н., Іван Сидорович Волошко 1791 р.н., Матвій Сидорович Волошко 1792 р.н., Євфросинія Сидорівна Волошко 1794 р.н., Павло перший Сидорович Волошко 1796 р.н., Павло другий Сидорович Волошко 1800 р.н., Євфимій Сидорович Волошко 1810 р.н.
До речі, Макарій Сидорович Волошко переїхав близько 1820 р. до Покошичів, де разом з дружиною Степанидою Іванівною 1786 р.н. започаткував Покошицьку гілку Волошок.
Всі родичі Деригові та Ворожбитові рядочками зайняли 35 сторінок.
Таким чином, сім’я псарівського козака Сисоя Дериги бл. 1650 р.н. вже через століття розлетілося і дало свої плоди на нових землях.
Та чи знають його нащадки історію родини? Чи пам’ятають свою прабатьківщину? Чи успадкували родинну справу?
А тому маю до земляків запитання: а чи всі живі та здорові родичі Деригові та Ворожбитові? Відгукніться! Чекаємо на ваші історіі та світлини!
Станіслава МЕЛЬНИК-ОРЄХОВИЧ
Я з Псарівки (зараз Деснянське) і теж цього роду Дериг. У селі досі проживає 3 сім’ї включно з моєю, що не є прямими родичами, але ми всі маємо дане прізвище. Дуже цікаво було прочитати дану статтю, хотів би поцікавитися джерелами.