З ним нічого не може статися, бо за нього стільки жінок моляться!

Чоловік більше 20 років пропрацював у лісовому господарстві. Від того і позивний має «Лісник». Крайні роки трохи змістив свою діяльність в туристичному напрямку і працював у парку природи «Беремицьке» на Чернігівщині. З військового досвіду – тільки строкова служба у навчальному центрі в Десні.

– 24 лютого я був удома, поснідав, дзвінок від керівника, який повідомив, що на роботу не виходимо. Дізнався, що почалася масштабна агресія, хоча вважаю, що війна вже триває вісім років, – розповідає захисник Чернігова. – За станом здоров’я мене не взяли до війська у 2014-у, прописали, що я обмежено придатний у військовий час. Коли почалося вторгнення, я не витримав, іншого виходу не бачив.

«Лісник» утримував позиції у складі визначеного підрозділу 1-ї окремої танкової Сіверської бригади зі сторони Новоселівки та мікрорайону Бобровиця Чернігова, а саме був на лижній базі.

– Нашим завданням було вести спостереження та відбивати атаки противника. Ми піддавалися артилерійським обстрілам, авіаударам. Було відчуття, що ворог штурмує не 40 чоловік, а цілий батальйон, – розповідає військовий та пригадує день, коли він чудом врятувався. – Знаходився на спостережному пункті, був потужний авіаудар. Перший та другий поверхи будівлі були майже знищені. Я знаходився наверху. Усе, зокрема моє спальне приміщення, згоріло. Усі підняли ґвалт і почали мене шукати. А я вижив. Кажу, зі мною нічого не може статися, бо за мене стільки жінок моляться! Бог має почути їх.

А за Лісника молилися дружина, мати і сестра. А ще Чернігів вистояв, на його думку, завдяки впертості. Сили ворога були набагато більшими, українським захисникам справді не вистачало техніки і озброєння. Найстрашнішим називає не авіаудари, не прицільні постріли майже впритул, а коли виносиш мертвого побратима.

– …Завдяки нашій впертості. А ще Божою милістю та нашим щастям, – так говорить про переможні бої на Чернігівщині чоловік. – Тому що багато тут корінних чернігівців серед нас, які не хочуть, щоб до їхніх домівок прийшов ворог.

Служба зв’язків з громадськістю Оперативного командування «Північ»

Опубліковано у Захист і підтримка України | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.