Знає напам’ять 40 віршів Ліни Костенко

Домогосподарка Василина Товчко з села Смолин Чернігівського району — не філолог і не поетеса. Просто любить поезію Ліни Костенко.

«Прочитала статтю про подружжя, — розповідає вона. — І там епіграфом йшла поезія Ліни Костенко «А жінка буває на осінь так схожа…». Але в газеті були тільки чотири рядки. Я тоді попросила дочку знайти в Інтернеті весь текст. Цей вірш був першим, що я вивчила напам’ять — так він мені сподобався».

Найцікавіше, що й чоловік Василини Товчко — Михайло також «заразився» любов’ю до поезії Ліни Костенко і знає напам’ять уже десять її віршів.

Михайло Товчко скоро оратиме людям городи, у його вправних руках надійно почуваються і бензопила, і «болгарка», і рубанок, і молоток. Змеле сусідам і кукурудзу, поставить паркан — одне слово, на всі руки майстер. Дружина за освіто— зоотехнік. Але вони обоє періодично роблять «виїзди» у Чернігів і знають, і квіти музею Коцюбинського, і нові виставки. Раніше, як була можливість повернутися ввечері додому, до хазяйства, часто бували на виставах обласного театру.

Тож, якщо вам скажуть, що в селі люди далекі від культури — не вірте…

Василь ЧЕПУРНИЙ, “Голос України”

Фото автора

Опубліковано у На Чернігівщині | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.