17 жовтня 2015 року у Військово-історичному музеї – відділі Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського вшанували пам’ять чернігівця, командира взводу 1-ї окремої танкової бригади капітана Володимира Івановича Титарчука. Рік тому перестало битися серце непересічної людини, найкращі якості якої розкрилися під час захисту України.
Володимир Титарчук отримав тяжке поранення 14 жовтня 2014 року під Донецьким аеропортом, прийнявши своїм тілом уламки міни, яка розірвалася поруч. Тим самим він врятував життя молодшим побратимам, якими опікувався весь час героїчної оборони знаменитого тепер на весь світ летовища. Його називали «Теща», що, зрештою, відповідало складу характеру Володимира Івановича, який ніколи не дбав про себе, а намагався якомога більше приділяти часу своїм підлеглим, вирішуючи питання їхнього побуту, отримання амуніції тощо, інколи, купуючи необхідні речі власним коштом.
Згадати свого бойового товариша в цей день зібралися танкісти з різних куточків Чернігівщини. Серед них був і доктор історичних наук, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Євген Луняк, який очолював ніжинських братчиків. Дружина Володимира Титарчука Юлія згадувала, яким він був чоловіком і батьком. Танкісти згадували, яким він був офіцером і командиром. Волонтери згадували, як він дбав про своїх.
Танкісти згуртувалися біля свого бойового прапора, з яким Євген Луняк пройшов Донеччиною. На ньому – автографи бойових товаришів. Ті, хто не зміг розписатися вчасно, залишили підписи під час зустрічі.
Демонструвався фільм чернігівської тележурналістки Тетяни Миргородської «Кіборги» із серії «Я єсть народ», який вона знімала у підрозділі, де служив Володимир Титарчук. До-речі, на запитання: «Чи вважаєте ви себе кіборгами?» – хлопці дружньо відповідали: «Ні», – оскільки вважають себе звичайними людьми, з плоті та крові.
Всі присутні висловилися за найменування іменем Володимира Титарчука однієї з вулиць Чернігова.
Сергій ЛАЄВСЬКИЙ